Акція "16 днів проти насильства" Тема "2 грудня Міжнародний день боротьби з рабством"

Щороку 02 грудня за рішенням Генеральної Асамблеї ООН відзначається Міжнародний день боротьби за скасування рабства.

Саме цього дня 1949 року на 4-й сесії ГА ООН було прийнято Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами. Для України документ набрав чинності 15 лютого 1955 року.

Метою цього Дня є викорінення таких сучасних форм рабства, як торгівля людьми, сексуальна експлуатація, найгірші форми дитячої праці, примусові шлюби, продаж наречених, передання у спадщину вдів і насильницьке вербування дітей для подальшого використання у збройних конфліктах.

За даними Міжнародної організації праці, сьогодні у світі близько 40,3 млн людей є жертвами сучасних форм рабства, включаючи 24,9 млн жертв примусової праці та 15,4 млн жертв примусових шлюбів. За оцінками експертів щорічно майже 2 млн людей стають “живим товаром”.

Міжнародна організація праці спільно з Міжнародною організацією з міграції розробили Глобальні оцінки сучасного рабства, в яких представлені дані та інформація про масштаби і регіональний розподіл сучасного рабства.

ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ ВІДЗНАЧАТИ МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ЗА СКАСУВАННЯ РАБСТВА?

У рабовласницькому суспільстві поділ на вільних і рабів був надзвичайно чітким.

Так було і в давній Греції, і в давньому Римі. За античними поняттями, фізична праця вважалася принизливою. Війна, політика, наука та мистецтво — тільки ці заняття були гідними для вільних громадян. Всю виробничу діяльність, всі види фізичної праці було покладено на рабів. Вони працювали в сільському господарстві, у міських майстернях, в будинках своїх господарів, будували дороги, водогони.

У Римі рабів використовували навіть в деяких видах розумової праці — секретарі, читці, переписувальники книг також були невільниками, головним чином греками та сирійцями.

Знатні римські жінки могли купувати собі рабів-філософів або рабів-поетів. А найсильніші раби-чоловіки мусили бути гладіаторами. Криваві видовища гладіаторських боїв розважали римську знать. Раб був річчю, а не особистістю, не мав навіть імені та прізвища, тільки кличку, як тварина.

У середні віки, з розповсюдженням християнства у Європі, работоргівля перемістилася в більш віддалені країни. Наприклад, в Османській імперії існували цілі армії, що складалися виключно з рабів.

За часів Русі рабів називали холопами. Хазяїн мав повну владу над холопом — міг продати його, віддати в рахунок оплати боргу або навіть вбити. Людина могла стати холопом за борги чи вчинення злочину, а також в разі шлюбу з холопом. Багато людей самі продавали себе в рабство через бідність. Згодом раби офіційно перетворилися на кріпосних.

У XVIII столітті рабство стали піддавати осуду діячі руху Просвітництва. До початку XIX століття у більшості європейських країн була визнана необхідність скасування рабоволодіння.

ВІДЕНСЬКИЙ КОНГРЕС

Першою в світі міжнародною угодою, яка засудила рабство, була Декларація, прийнята у 1815 році на Віденському конгресі. Метою документу було припинення торгівлі людьми в регіоні Атлантики, звільнення рабів в колоніях, що належали країнам Європи та в США.

Попередниця ООН — Ліга Націй — приділяла багато уваги явищу рабства, а після Першої світової війни ця проблема була серед найактуальніших. Прийнята організацією Конвенція про рабство хоч і поставила це явище поза законом, але не передбачала ні механізму дії, ні міжнародного органу, який міг би розглядати порушення. До кінця 30-х років XX століття було також прийнято ряд міжнародних документів стосовно заборони торгівлі жінками для проституції. Цей злочин у Конвенції про рабство раніше не був прописаний.

З часу свого утворення Організація Об’єднаних Націй продовжила роботу по скасуванню рабства. В січні 1947 року Комісія з прав людини, яку очолювала Елеонора Рузвельт, розпочала працювати над історичним документом. Через численні розбіжності в поглядах між делегатами точилися нескінченні суперечки. Після двох років засідань, внесення кількасот поправок та більш ніж тисячі голосувань, Комісія виробила документ, в якому перелічено всі права, що мають чоловіки та жінки на нашій планеті. Загальну декларацію з прав людини, 4 стаття якої проголошує заборону рабства в усіх його видах, було прийнято 10 грудня 1948 року.

2 грудня 1949 року на сесії Генасамблеї ООН було прийнято Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми та з експлуатацією проституції третіми особами. Відтоді 2 грудня щорічно в усьому світі прийнято відзначати як Міжнародний день боротьби за скасування рабства.

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ЗА СКАСУВАННЯ РАБСТВА В ІСТОРІЇ

• 1848

  Скасування кріпацтва в Галичині та Буковині.

• 1861

  Скасовано кріпосне право на території Російської імперії, в тому числі й на території України.

• 1865

  Заборонено рабство у США.

• 1924

  Тимчасова комісія Ліги Націй визначила перелік форм рабства.
  До нього увійшли: рабство або кріпацтво; звичаї, що обмежують свободу особистості в умовах, аналогічних рабським; система примусової праці. Цей перелік було схвалено Радою Ліги Націй.

• 1926 25 вересня

  Лігою Націй прийнято Конвенцію про рабство.

• 1956

  ООН прийняла Додаткову конвенцію про скасування рабства, работоргівлі та інститутів і звичаїв, подібних до рабства. Цей документ є більш сучасним та поглибленим в порівнянні з Конвенцією 1926 року.

• Таврування рабів

• Невільничий ринок в Ємені.

• Ринок рабів ( Ж.-Л. Жерома, 1884)

ЧАСТІ ПИТАННЯ ТА ВІДПОВІДІ ПРО ДЕНЬ БОРОТЬБИ ЗА СКАСУВАННЯ РАБСТВА

Яка різниця існує між сучасним рабством і  тим, що було в давнину?

Передусім різниця полягає в тому, що в наш час це явище є незаконним. Тому його жертви можуть розраховувати на допомогу правоохоронних та інших державних органів.

Хто може потрапити в рабство?

Будь-яка людина. Але певні соціальні групи мають вищий ризик — малозабезпечені люди, інваліди, діти з неблагополучних сімей, безхатьки. Також іноземці, особливо якщо вони перебувають в країні нелегально.

Чому офіційна статистика вимірює кількість людей, що страждають у рабстві, в тисячах, а правозахисні організації — в мільйонах?

Причина в тому, що багато жертв не можуть або не хочуть повідомляти про те, що з ними відбулося через страх перед злочинцями, сором або побоювання покарання з боку держави за нелегальну роботу.

Чи є країни, де рабство продовжує існувати?

Так, в деяких азіатських та африканських державах це явище, попри офіційне скасування, існує в класичних формах. Це Сомалі, Індія, Непал, М’янма, Мавританія, Судан, Ангола.

ЯК ВІДЗНАЧАЄТЬСЯ МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ЗА СКАСУВАННЯ РАБСТВА?

В нашій країні традиції проведення Міжнародного дня боротьби за скасування рабства такі ж, як і в більшості країн.

1. Інтернет, телебачення, друковані засоби масової інформації висвітлюють сучасне рабство як серйозне порушення прав людини. Політичні лідери знаходять час, щоб закликати громадськість до співпраці над викоріненням будь-яких форм рабства в суспільстві. В навчальних закладах  та в інших громадських місцях розповсюджуються інформаційні бюлетені, листівки та плакати щодо скасування рабства.

2. Кожен небайдужий громадянин може зробити внесок у благодійну організацію, що займається цією проблемою.

3. Цього дня можна подивитися цікавий художній фільм на тему рабства, наприклад «Викрадені та продані», «Еден» чи «12 років рабства».

4. В літературі теж чимало творів, що яскраво змальовують це явище – «Спартак» Рафаелло Джованьйолі, “Віднесені вітром” Маргарет Мітчелл, “Хатина дядька Тома” Гаррієт Бічер-Стоу.

5. Незайвим буде познайомити дітей з книгами та фільмами, що відповідають їхньому віку.

ЧОМУ ВАЖЛИВА ЦЯ ПОДІЯ?

Цей день покликаний привертати увагу населення до злочинів сучасного рабства, адже в повсякденному житті ми не часто згадуємо про цю проблему.

1. За підрахунками ООН, близько 40 мільйонів людей знаходяться в сучасному рабстві, в тому числі 25 мільйонів — працюють примусово. Кожною четвертою жертвою рабства в сучасному світі є дитина.

2. Щороку 2 мільйони людей нелегально перевозять за кордон для продажу. Більшість з них — жінки, яким обіцяли кар’єру в модельному бізнесі, а натомість примушують до проституції або тяжкої праці на підпільних підприємствах. До трудового рабства часто потрапляють і чоловіки.

3. Україна займає місце в першій половині антирейтингу по розповсюдженню сучасного рабства. Кількість жертв цього явища в нашій країні сягає понад 200 тисяч.

4. Міжнародний день боротьби за скасування рабства дозволяє поповнити свої знання про те, як запобігти потраплянню в рабство, на що слід звертати увагу в разі працевлаштування за кордоном.

5. Також дуже важливо знати, як допомогти людям, що потрапили в неволю, якщо раптом доведеться стати свідком такої ситуації.