Адресація в мережі Інтернет

Опрацювати теоретичний матеріал:

Адресація в Інтернеті — це ключовий механізм, який дозволяє комп'ютерам знаходити один одного та обмінюватися інформацією у всесвітній мережі. Для учнів 8 класу основні теорії можна викласти у трьох блоках: IP-адреса, Доменні імена та URL-адреса.

1. IP-адреса (Internet Protocol Address)

IP-адреса — це унікальний числовий ідентифікатор, який присвоюється кожному пристрою (комп'ютеру, смартфону, серверу, роутеру), підключеному до Інтернету або локальної мережі.

• Призначення: Аналогічно поштовій адресі, IP-адреса потрібна, щоб пакети даних (електронні листи, веб-сторінки, відео) знали, куди їм прямувати і звідки вони прийшли.

• Формати:

  • IPv4 (Internet Protocol version 4): Найпоширеніший формат. Виглядає як чотири числа, розділені крапками. Кожне число може бути від 0 до 255.

    • Приклад: 192.168.1.1 або 216.58.209.196 (приблизна адреса Google).

  • IPv6 (Internet Protocol version 6): Новіший формат, введений через те, що адреси IPv4 закінчуються. Він значно довший і містить літери (шістнадцятковий формат).

    • Приклад: 2001:0db8:85a3:0000:0000:8a2e:0370:7334.

2. Доменні імена (Domain Names) 📝

Запам'ятовувати довгі ряди чисел (IP-адреси) дуже незручно. Тому для зручності були створені доменні імена — зрозумілі людині назви, які замінюють IP-адреси.

• Призначення: Доменне ім'я — це псевдонім чи нікнейм для IP-адреси.

  • Приклад: Замість того, щоб вводити 216.58.209.196, ми вводимо google.com.

• DNS (Domain Name System - Система доменних імен): Це як велика телефонна книга Інтернету. Коли ви вводите доменне ім'я, DNS-сервер перетворює його на відповідну IP-адресу, щоб ваш комп'ютер міг знайти потрібний сервер.

• Структура доменного імені (читається справа наліво):

  • Домен верхнього рівня (Top-Level Domain - TLD): Остання частина імені. Показує тип організації або країну.

    • Приклади:

      • .com (комерційний)

      • .org (некомерційні організації)

      • .edu (освітні)

      • .ua (Україна)

      • .uk (Велика Британія)

  • Домен другого рівня: Основна, унікальна назва.

    • Приклади: google в google.com, wikipedia в wikipedia.org.

  • Домен третього рівня (піддомен): Часто використовується для виділення окремих розділів сайту.

    • Приклад: mail в mail.google.com, uk в uk.wikipedia.org.

3. URL-адреса (Uniform Resource Locator)

URL-адреса — це повна адреса певного ресурсу (веб-сторінки, зображення, файлу) в Інтернеті. Це те, що ми бачимо у рядку браузера.

• Призначення: URL-адреса не просто знаходить сервер (як доменне ім'я), вона вказує точний шлях до конкретного файлу на цьому сервері.

• Складові частини URL (на прикладі: https://uk.wikipedia.org/wiki/Інтернет):

  1. Протокол (https://): Правила, за якими комп'ютери обмінюються даними.

     • HTTP (HyperText Transfer Protocol): Стандартний протокол.

     • HTTPS (HTTP Secure): Те саме, але з шифруванням (безпечніше для передачі особистих даних).

  2. Доменне ім'я (uk.wikipedia.org): Вказує, який сервер потрібно знайти (де знаходиться ресурс).

  3. Шлях до файлу (/wiki/Інтернет): Вказує конкретне місце на цьому сервері. Це як папки і файли на вашому комп'ютері.

Висновок: Щоб побачити веб-сторінку, потрібно:

1. Знайти сервер за його IP-адресою (яку ми отримуємо з DNS, ввівши Доменне ім'я).

2. Вказати серверу, який саме файл чи сторінку нам потрібен, використовуючи URL-адресу.

Статична та динамічна IP-адреса:

• Статична IP-адреса – це постійна «цифрова адреса» вашого пристрою в інтернеті. Вона не змінюється. Як домашня адреса: завжди однакова.

• Динамічна IP-адреса – це тимчасова адреса, яку видає провайдер щоразу при підключенні. Вона може змінюватися. Як номер у готелі: сьогодні один, завтра інший.

👉 Статична зручна для серверів, камер, сайтів.
👉 Динамічна – для звичайних користувачів, дешевше й безпечніше.

Виконайте інтерактивні вправи.

Скріни виконаних вправ додайте до цього завдання.

Дайте відповідь на запитання:

Чий домен EU та коли (який рік) був запущений?

Надрукуйте відповідь у поле до цього завдання.