9 клас ІУ Третій закон Менделя 5 частина, урок 4

Відомо, що Грегор Мендель намагався повторити свої досліди з іншою рослиною — нечуйвітром (рослина родини Складноцвіті), але дослідження не мали успіху. Використовуючи додаткові джерела інформації, з’ясуй, чому дослідження не вдалися

Розв’яжи задачу.

Визнач імовірність появи чорного або білого забарвлення насінин квасолі за схрещування АА × Аа, якщо у квасолі чорне забарвлення насінин домінує над білим

Розв’яжи задачу.

У мишей коричневе забарвлення шерсті успадковується як рецесивна ознака, а чорне — як домінантна. Яких нащадків можна одержати внаслідок схрещування двох гетерозиготних мишей, що мають чорне забарвлення шерсті?

Розв’яжи задачу.

Червоний колір квітки в ротиків садових визначається алелем А, білий — алелем а. Рослини з генотипом Аа мають рожеві квітки. Після схрещування двох форм ротиків садових одна половина потомства має рожеві квітки, друга половина — білі. Визнач генотипи і фенотипи батьків.

Чому гомозиготні за певною ознакою організми називають чистими лініями? Проілюструй це на прикладі схрещування

Розв’яжи задачу. Червоноквіткову форму нічної красуні схрестили з білоквітковою. Яким буде потомство від схрещування рослин першого покоління з білоквітковою батьківською формою?

Ознайомся з третім законом Менделя, переглянувши презентацію.

Третій закон Менделя

Далі Мендель схрестив дві рослини, які відрізнялися не тільки кольором насінин, а й формою. Одержані результати показали, що обидві ознаки (колір і форма насінин) успадкувалися незалежно одна від одної.

Мендель отримав 12 частин рослин із жовтим насінням і 4 частини із зеленим (12 : 4, тобто 3 : 1) та 12 частин рослин із гладеньким насінням і 4 частини зі зморшкуватим (12 : 4, тобто 3 : 1). Цю закономірність називають законом незалежного успадкування ознак — третій закон Менделя: унаслідок схрещування гени, що успадковуються незалежно один від одного, у другому поколінні гібридів утворюють у певних співвідношеннях нові комбінації ознак, яких не було в батьківських особин.

Так, під час схрещування гороху (у першої рослини насіння жовте й гладеньке, у другої — зелене й зморшкувате) гібриди першого покоління мали жовте та гладеньке насіння. Цей варіант відтворював один з батьківських фенотипів. А от у другому поколінні отримуємо розщеплення 9 : 3 : 3 : 1, де дев’ять частин — із жовтим гладеньким насінням, три — із жовтим зморшкуватим, три — із зеленим гладеньким насінням та одна частина — із зеленим зморшкуватим насінням.

З’явилося жовте зморшкувате й зелене гладеньке насіння (див. рис). Поява відмінних від батьківських форм ознак є результатом рекомбінації генів.

Відповідно до законів Менделя успадковується велика кількість ознак, зокрема й у людини, тому знання та вміння застосовувати ці закони мають важливе значення. Потрібно зауважити, що закони Менделя було виведено в другій половині ХІХ ст., коли знань про гени, ДНК, хромосоми тощо не було. Лише на початку ХХ ст. науковці з’ясували принципи, які пояснювали кожен закон Менделя. Накопичення знань про спадковість дало змогу дослідити випадки, у яких закони Менделя не діють, оскільки вони описують лише певне коло явищ. Моногенне успадкування *, два альтернативних алелі, диплоїдність організмів, незалежне успадкування генів — умови, за яких закони Менделя підтверджуються