Степінь з цілим від'ємним показником
Ситуація. На уроці фізики Сергій дізнався, що під час дослідження навколишнього світу досить часто оперують величинами, числові значення яких містять велику кількість нулів.
Наприклад:
400 000 000 м — це відстань від Землі до Місяця,
25 000 000 000 000 000 000 шт. — кількість молекул у кубічному сантиметрі повітря.
Чи можна такі числа записати компактніше?
Для запису чисел з великою кількістю нулів наприкінці його запису зазвичай використовують степені з основою 10, наприклад:
м = м;
шт. = шт.
Чи можна малі числа записати за допомогою степеня з основою 10?
Для цього використовують числа, обернені до степенів числа 10.
Домовилися, що число, обернене до числа 10, можна записати як степінь, у якого основа 10, а показник дорівнює –1:

Відтак довжину діаметра молекули води, що дорівнює м, можна компактно записати так: м.
Наведені домовленості справедливі, якщо за основу степеня взяти будь-яке раціональне число, крім нуля.

Для будь-якого раціонального числа а (а ≠ 0) і натурального числа n: 
Наведену рівність використовують як у прямому, так і в оберненому порядку.
Чому в означенні степеня із цілим від’ємним показником є обмеження а ≠ 0?
Тому що , а на НУЛЬ ділити НЕ МОЖНА.
Щоб піднести звичайний дріб до степеня із цілим від’ємним показником, можна скористатися такими
формулами:

Задача. Обчисліть