«Піраміда потреб»
Загальна вимога ввічливості деталізується в таких правилах:
вітатися під час зустрічі, виявляти інтерес до самопочуття, здоров'я;
уміти своєчасно запропонувати людині допомогу, якої вона потребує, — поступитися місцем, пропустити вперед тощо;
виявляти готовність зробити людині послугу на її прохання;
прагнути не турбувати людину своїми діями, не відвертати її уваги, вибачатися за завдані клопоти, незручності, допущену помилку.
Кожне з цих правил також може бути деталізоване щодо конкретних ситуацій і обставин. Наприклад, увічливість у розмові передбачає вимоги:
не вдаватися до грубих слів і висловів;
не звинувачувати співрозмовника, покладаючись на особисті домисли й неперевірену інформацію;
не допускати образливих характеристик людини й погроз на її адресу.
Ви часто чуєте, як про людину говорять, що вона тактовна. Що це означає? Один із літературних героїв говорив, що по-справжньому культурним є не той, хто не розлив соус на скатертину, а той, хто не помітив, як це зробив інший...
Такт — це такий вибір форми вчинку, коли суперечність, що виникла в процесі спілкування, вирішується оптимально доцільно, із збереженням гідності людини, доброзичливого ставлення до неї, чуйності. Тактовність — це не окремі факти поведінки людини, а її стиль, що викликає в оточення упевненість у доброзичливості й чуйності, почуття вдячності за це.
Відсутність такту — нетактовність — означає дії, які в спілкуванні завдають образи, неприємностей, принижують гідність.
Тактовність особливо важлива в ставленні до людей, які зазнали горя, прикрощів. Посиленої уваги потребують також конфліктні ситуації, у яких виникає необхідність критичного ставлення до чиєїсь поведінки.
Чуйність — одна з рис людяності. Вона базується на визнанні потреб та інтересів морального розвитку іншої людини й виявляється в розумінні її почуттів і думок, співчутливому ставленні до переживань, здатності ставити себе на її місце й бачити в іншому подібного до себе, у готовності надати моральну підтримку, висловити співчуття. Дієвість співчуття виявляється в активній безкорисливій допомозі, співпереживанні, зменшенні неприємних почуттів іншого.
Уважність до проблем та інтересів іншої людини є формою прояву поваги й турботи про неї. Складовими уважності є інтерес і увага до бажань і почуттів людей у їхніх намаганнях моральнісного самоствердження та розвитку, чуйне ставлення до них, допомога та дружня підтримка.
Справедливість пов'язана з вимогливістю й принциповістю, чесністю, розсудливістю, з умінням відстоювати свою правоту, визнавати правильність інших думок, навіть якщо вони не збігаються з власними.
Ці риси створюють таку характеристику особистості, яку в цілому можна назвати основою ціннісного ставлення до іншої людини.