8 клас №4 Перша домедична допомога при НС.

Наслідками надзвичайних ситуацій є людські жертви. Високий відсоток смертельних випадків міг би значно зменшитися, якщо б потерпілим своєчасно було надано першу допомогу.

Люди не надають потерпілим допомогу з різних причин: не вміють цього зробити, невпевнені у власних можливостях, бояться брати відповідальність за когось тощо.

Визначення стану потерпілого 

Потерпілий може бути у стані: непритомності, паніки, відчуття фізичного болю.

У стані непритомності в потерпілого слід визначити ознаки життя: наявність пульсу та дихання, реакції зіниць ока на світло.

Пульс можна визначити, натиснувши на тіло в тих місцях, де артерія найближче розташована до поверхні шкіри.

Наявність дихання визначають за допомогою дзеркальця (якщо не спостерігаються характерні рухи грудної клітини). Його підносять близько до рота або носа потерпілого: під час вдихання і видихання має виникнути «запотівання» поверхні дзеркала. Можна скористатися пір’їною чи кількома волосинами, шматочком легкої тканини тощо, за рухами яких (або їх відсутністю) визначити наявність (або відсутність) дихання.

Піднявши повіку і спрямувавши на зіницю ока світловий потік, можна визначити наявність (або відсутність) мозкового кровообігу: широка  нерухома зіниця свідчить про його відсутність.

Поняття «перша допомога»

•  Перша допомога — це сукупність простих, доцільних дій, спрямованих на збереження здоров’я потерпілого.

Під час надання першої долікарської допомоги треба керуватися такими принципами:

• правильність;

• доцільність;

• швидкість;

• продуманість;

• рішучість;

• спокій.

Той, хто надає першу допомогу, повинен знати: основні ознаки порушення життєво важливих функцій організму людини, загальні принципи надання долікарської допомоги та її прийомів щодо характеру отриманих потерпілим пошкоджень.

Людина, яка надає першу допомогу, повинна вміти:

• оцінити стан потерпілого і визначити, якої допомоги той потребує;

• забезпечити штучне дихання «з рота в рот» або «з рота в ніс», зовнішній масаж серця і оцінити їхню ефективність;

• тимчасово припинити кровотечу накладанням джгута, щільної пов’язки, пальцевим притисканням судин;

• накласти пов’язку при пошкодженні (пораненні, опіку, відмороженні, ударі);

• імобілізувати пошкоджену частину тіла при переломі кісток, важкому ударі, термічному враженні;

• надати допомогу при тепловому і сонячному ударах, утопленні, нудоті, втраті свідомості;

• використати підручні засоби для перенесення, навантаження і транспортування потерпілого;

• визначити потребу вивезення потерпілого машиною швидкої допомоги чи попутним транспортом;

• користуватися аптечкою першої допомоги.

Перша допомога при НС

Послідовність надання першої допомоги:

• усунути вплив на організм факторів, що загрожують здоров’ю та життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести із зараженої зони, загасити палаючий одяг, витягти із води);

• оцінити стан потерпілого;

• визначити характер і важкість травм, що становлять найбільшу загрозу для життя потерпілого і послідовність заходів щодо його врятування;

• виконати потрібні заходи щодо врятування потерпілого в порядку терміновості (вивільнити прохідність дихальних шляхів, здійснити штучне дихання, зовнішній масаж серця, припинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов’язку);

• підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника;

• викликати швидку медичну допомогу чи лікаря або вжити заходи для транспортування потерпілого в найближчу медичну установу.

Транспортування потерпілого 

Під час транспортування в холодну пору року необхідно вжити всіх заходів застороги від охолодження, тому що охолодження за всіх видів травм різко погіршує стан потерпілого та сприяє розвиткові ускладнень.

•  Втрата свідомості (ВС) — це стан, коли людина ні на що не реагує, нерухома, не відповідає на запитання.

Причини можуть бути різні, але всі вони пов’язані з ураженням центру свідомості — мозку (при травмах, нестачі кисню, замерзанні тощо).

Ознаки ВС виявляються в широкому спектрі симптомів, починаючи від шоку, непритомності й закінчуючи станом клінічної смерті. У разі ВС велику небезпеку для життя потерпілого становить западання язика і потрапляння блювотних мас у дихальні шляхи, що спричиняє її закупорювання.

Допомога. Передусім потерпілого потрібно винести з місця події, потім вивільнити дихальні шляхи, покласти на бік. У разі зупинення дихання і серцебиття треба розпочати оживлення методом штучного дихання і масажу серця. Людину, що знепритомніла, не можна намагатися напоїти, транспортувати її слід у фіксованому стані на боці.

Оживлення містить дві основні процедури: відновлення дихання (штучне дихання) та серцевої діяльності (зовнішній масаж серця).

Тому, хто надає долікарську допомогу, треба розрізняти ознаки життя і смерті. Так, серцебиття визначається рукою або на слух ліворуч, нижче соска, а також на шиї, де проходить сонна артерія, або ж на внутрішній частині передпліччя. Дихання визначають за рухами грудної клітини, за зволоженням дзеркала, прикладеного до носа потерпілого, за звуженням зіниць під час раптового освітлення очей або після їх затемнення рукою.

За встановлення ознак життя треба негайно розпочати надавання допомоги. Але навіть і за відсутності перелічених ознак доти, доки немає певної впевненості у смерті потерпілого, треба надавати йому допомогу в певному обсязі. Смерть має дві фази — клінічну і біологічну. Клінічна смерть триває 5...7 хв, але незворотні явища в організмі ще відсутні. У цей період, поки ще не сталося тяжких уражень мозку, серця та легень, організм можна оживити. Перші ознаки біологічної смерті — це помутніння рогівки, деформація зіниці під час здавлювання, трупне задубіння, трупні синюваті плями.

Домашнє завдання:

1. Переглянути відео "Як правильно виконувати серцево-легенову реанімацію при зупинці дихання" за покликанням:

   https://www.youtube.com/watch?v=COxYo2n3mnQ

   https://www.youtube.com/watch?v=mf2yzFng8fo&t=11s

   https://www.youtube.com/watch?v=CHp8MTpkocg&t=3s

2. Читати та опрацювати пар.5, с.22-25

3. Написати у цьому полі про виконання завдання