8 клас №11 Уміння вчитися. Розвиток пам'яті та уваги.

«Людина може стати розумною трьома шляхами: шляхом наслідування — це найлегший шлях, шляхом досвіду — це найважчий шлях, шляхом роздумів — це найблагородніший шлях» (Китайське прислів’я).

«Складові вміння вчитися»

Уміння вчитися — ключова компетентність учнівської молоді сучасного інформаційного суспільства. Так, Рекомендації європейського парламенту та європейської Ради від 18 грудня 2006 р. щодо ключових компетентностей для навчання упродовж життя визначили уміння вчитися — як уміння організовувати власне навчання як індивідуально, так і у групах, ефективно управляючи часом й інформацією.

Відповідно до цих Рекомендацій уміння вчитися передбачає:

• набуття фундаментальних знань та умінь;

• спроможність оперувати числами й ІКТ;

• здобуття знань, їх обробку і засвоєння;

• здатність організовувати власне навчання, співпрацювати з іншими в рамках навчального процесу;

• здатність використовувати здобуті знання, життєвий досвід у різних життєвих контекстах;

• уміння оцінювати результати власного навчання.

Дослідження педагогів свідчать про те, що вчитися уміє той учень, який:

• сам виявляє мету діяльності, або приймає поставлену учителем;

• виявляє зацікавленість у навчанні, докладає вольових зусиль;

• організовує свою працю для досягнення результату;

• знаходить і відбирає потрібну інформацію для виконання навчальної задачі;

• виконує інтелектуальні і практичні дії, прийоми, операції на репродуктивному і творчому рівнях;

• володіє вміннями й навичками самоконтролю та самоосвіти;

• усвідомлює результативність своєї діяльності.

Психологи стверджують, що вміння вчитися передбачає подане далі.

1. Рефлексивні дії, які необхідні для розпізнання учнем завдання, з’ясування, яких засобів не вистачає для його виконання, пошук відповіді на перше запитання самоосвіти: чого вчитися? Відокремити відоме від невідомого, розуміння того, що ти не знаєш.

2. Продуктивні дії — необхідні для відповіді на друге запитання самонавчання — як здобути знання, яких бракує? Формула навчальної ініціативи «У мене вийде, якщо я знатиму й умітиму таке...». У цьому випадку дитина сама виходить за межі свого знання і формулює гіпотезу про спосіб дії, якого не вистачає. Лише в навчальній співпраці народжується суб’єкт навчальної діяльності — той, хто вміє вчити себе: фіксувати межі своїх можливостей і, виходячи за них, повідомляти вчителеві, яка допомога йому потрібна. Тут важлива роль належить учителю, який, маючи відповідні знання й уміння, зможе їх передати. Тобто важливою умовою формування уміння вчитися є цілеспрямована систематична навчальна діяльність.

Різні погляди на складові уміння вчитися об’єднує те, що в основі нього лежить навчальна діяльність, яка містить певні послідовні дії. Щоб почати себе змінювати, учень має цього захотіти, дати собі відповідну установку — сформулювати мету. Як це може відбутися? Певно, якщо дитина чогось не знає і захоче знати, зрозуміє, що для неї це важливо. Це знання про незнання може виникнути тоді, коли учень починає діяти й у нього виникають певні труднощі. За результатами навчальної діяльності здійснюється самоконтроль і самооцінка.

Модель уміння вчитися

— Що мають на увазі, коли говорять: «Налаштуватися на успіх»?

Налаштування на успіх — це впевненість у тому, що ти дійдеш до кінця, закінчиш розпочату справу. Ознайомимося з деякими прийомами налаштування на успіх.

1. Отримайте підтримку. Можна попросити про неї друзів, родичів чи колег. Перед складним екзаменом дехто просить тримати за нього кулачки, на гру приходять уболівальники команди, щоб підтримати гравців тощо.

2. Подбайте про своє здоров’я. Що буде з розпочатою справою, якщо ви ненароком захворієте?

3. Будьте позитивними. Якщо часто чуєте в себе в голові заперечення типу «Та це просто маячня», «Справжні дурниці», «У мене нічого не вийде», «Досить, далі самі»..., отже, настав час ставати більш позитивними.

4. Нагадування. Якщо починаєте якусь справу, що триватиме певний час, то робіть собі нагадування: стікери на моніторі, позначки на видних місцях, камінці в черевиках, записки в кишенях тощо. Важливо дотримуватися відведеного на виконання справи часу.

5. Розбийте все на дрібні «кроки». Основну мету розподіліть як систему підцілей. Наприклад, якщо ви вирішили вести здоровий спосіб життя, сьогодні ляжте вчасно спати, завтра зробіть собі корисний сніданок, пройдіться пішки замість громадського транспорту, дотримуйтесь режиму дня...

6. Не намагайтеся обійняти безмежне. Цілі мають бути реальними, можливими для їх досягнення.

Особливо слід звернути увагу на комунікаційні бар’єри: психологічний дискомфорт, сором’язливість, невміння добирати правильні слова та аргументи, низький рівень сформованості навичок аналізу, порівняння, пояснення, брак інформації або глибоких знань, нездатність використовувати невербальні засоби спілкування, пасивність через страхи і побоювання, відсутність певного досвіду тощо.

•  Мислення — це психічний процес самостійного пошуку й відкриття суттєво нового, тобто процес опосередкованого й узагальненого відображення в мозку людини предметів об’єктивної дійсності в їхніх істотних властивостях, зв’язках і відношеннях. Мислення є діяльністю, яка спрямована на пізнання та практичні дії.

Досліджуючи мислення, Аристотель створив логіку — науку про мислення, сформулював закони та форми мислення.

Філософи вирізняють прояви мислення — відчуття, споглядання, уява, рефлексія; рівні мислення — інтуїція, розсудок, розум; прояви діяльності мислення — сумнів, віра, задум, прийняття рішень, розуміння, уявні операції.

Типи (види) мислення: конкретне, абстрактне, вербальне, логічне, алогічне, раціональне, ірраціональне, наочно-образне, наочно-дієве, концептуальне (понятійне), інтуїтивне, аналітичне, інтелектуальне, практичне, словесно-логічне, теоретичне, продуктивне, репродуктивне, творче тощо.

•  Логічне мислення — здатність мислити точно й послідовно, не допускаючи протиріч у своїх міркуваннях, та вміння викривати логічні помилки. Його часто називають міркуванням, маючи на увазі характерні для логічного мислення операції: зіставлення думок, пов’язання їх задля відповідних висновків.

•  Образне мислення — вид мисленнєвої діяльності, що характеризується опорою на уявлення та образи.

  Аналіз процесу мислення

  Мислення починається з проблемної ситуації, для виходу з якої індивід повинен знайти і застосувати нові для себе знання чи дії. Вона містить невідоме (шукане), індивідуальну потребу індивіда, його здібності та досвід.

Найчастіше індивід вдається до мислення тоді, коли проблемна ситуація перетворюється на задачу — мету, поставлену в певних умовах і якої можна досягти завдяки останнім.

Аналіз умов задачі є обов’язковим для розуміння того, як протікає і чим визначається процес мислення. Процес аналізу є взаємодією суб’єкта, з можливостями його мислення, і об’єкта — умов задачі. При цьому, змінюючись, об’єкт спричиняє новий процес мислення, що знову змінює об’єкт, тобто результат одного акту мислення уведено в подальший його процес, пізнання об’єкта, відповідно, поглиблюється. І так триває доти, доки індивід досягне бажаного результату.

Загалом, процес розв’язання задачі є актом конкретизації — переходу від загального і вкрай нечіткого уявлення про майбутній результат до його конкретного образу.

Пошук невідомого в межах акту конкретизації здійснюється як безперервний процес прогнозування — створення образу очікуваного результату. Цей процес здійснюється шляхом мисленнєвих дій та операцій.

Це одні й ті самі структурні одиниці мислення, але з різним ступенем автоматизованості:

• аналіз,

• синтез,

• абстрагування,

• узагальнення,

• порівняння.

Способи розвитку логічного та образного мислення

Щоб мислити, необхідно володіти деяким почуттєвим і практичним досвідом, закріпленим пам’яттю. Мислення розвивається протягом усього життя людини у процесі її діяльності. На кожному віковому етапі мислення має свої особливості.

• Читати пар.14-15

• Переглянути відео:

  https://www.youtube.com/watch?v=Ghzhw3CjH-A

  https://www.youtube.com/watch?v=difXRMjl79k

  https://www.youtube.com/watch?v=txzUHIc_Xyo

  https://www.youtube.com/watch?v=M3IANvbXCEs

• ОБОВ'ЯЗКОВЕ до виконання:

  Прикріпити: 1)виконані тести, що проходили на уроці

  2) додаткове завдання напасане на дошці або в зошиті - с.71 (МОДЕЛЮЙТЕ) - зав.1,2,3 (3,4,5)