Сьогодні ми живемо в епоху цифрового спілкування. Соцмережі — це простір, де мова змінюється швидко. Але чи завжди ці зміни корисні? Чи не втрачаємо ми щось важливе, коли замість “повідомлення” кажемо “меседж”, замість “події” — “івент”?
Поміркуйте та дайте відповіді на запитання.
Запитання для обговорення:
Чи є засилля іншомовних слів у соцмережах нормальним явищем?
Чому молодь часто використовує англіцизми?
Чи завдає це шкоди українській мові?
Чи завжди запозичення — це погано?
Які слова вас дратують або здаються недоречними?
2
Мінілекція СЛОВА ВЛАСНЕ УКРАЇНСЬКІ Й ЗАПОЗИЧЕНІ
Запозичені (або іншомовні) слова становлять приблизно десять відсотків словникового запасу української мови. В українській мові вони «пристосовуються» до її граматичних і фонетичних особливостей. Наприклад, запозичене слово аптека не тільки відмінюється (аптека, аптеки, аптеці тощо), а й підлягає фонетичним законам української мови: кінцевий приголосний основи чергується з ц та ч при формо- і словотворенні (аптека, аптеці, аптечний — порівняйте: рука, руці, ручний).
Використання іншомовних слів виправдане в офіційно-діловому стилі, оскільки вони ввійшли до активного словника міжнародного спілкування й часто не мають відповідників в українській мові. До інтернаціоналізмів належать фінансові та юридичні терміни, терміни бухгалтерського обліку чи поштово-телеграфного зв’язку: банк, конституція, бюджет, телефон, віза, копія, сума, штраф, аванс, адвокат.
Використання значної кількості запозичених слів в офіційно-діловому й науковому стилях зумовлене прагненням до точності й однозначності викладу. Іншомовні слова зазвичай не багатозначні, тому своєю однозначністю й унеможливлюють неправильне сприйняття. Багато іншомовних слів стали науковими термінами: інфінітив, синтаксис, тангенс, асимілювати, атом.
Треба пам’ятати, що іншомовні слова потрібно використовувати передусім тоді, коли немає українського відповідника з тим самим обсягом значення: телеграф, банк, баланс. Не завжди виправданим є вживання іншомовних слів на зразок аргумент (підстава, доказ), координувати (погоджувати), лімітувати (обмежувати) та ін.
Недоречно поруч із запозиченим словом уживати власне українське пояснення: власна автобіографія, вільна вакансія чи хронометраж часу.
У розмовно-побутовому й художньому стилях іншомовних слів значно менше. Якщо й використовують, то здебільшого давно запозичені, усіма знані: майдан, клас, кавун, солдат, пальто. Хоча останнім часом — з розвитком інформаційних технологій — намітилася тенденція запозичувати й уживати іншомовні слова надміру: юзер (користувач), контент (наповнення, зміст) та ін. А окремі з них настільки суперечать законам милозвучності, що їх важко вимовляти: лайфхак, мерчендайзер, продакт-плейсмент та ін.
Мовознавці радять вдаватися до іншомовних слів лише за крайньої потреби — тоді, коли в українській мові немає прямого відповідника.
Перегляньте відео.
3
Вправа 2 (с.24)
Доберіть до іншомовних слів власне українські відповідники.
🔍Завдання:Знайдіть 5 прикладів небажаних запозичень слів, які часто використовуються в соцмережах, рекламі, повсякденному мовленні або медіа. Для кожного слова запропонуйте український відповідник, який є точним, доречним і стилістично правильним.
.png)
