Конструктор уроків
Мета: поглиблювати знання школярів про безпеку й небезпеку, принципи безпечної життєдіяльності; вчити розпізнавати природні, техногенні і соціальні небезпеки; сприяти досягненню раціональної послідовності дій у разі потрапляння в небезпечну ситуацію; розвивати навички опанувати себе, аналізу ситуацій і прийняття рішень; виховувати мотиваційні основи збереження і зміцнення здоров’я.
1
Ознайомлення з поняттям «Природні небезпеки»
Природні небезпеки — це небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні явища: деградації ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміни стану повітряного басейну, повені, цунамі тощо. Інфекційні захворювання людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками тощо.
Ознайомлення з поняттям «Техногенні небезпеки»
Техногенні небезпеки — це наслідок транспортних аварій, катастроф, пожеж, неспровокованих вибухів чи їхня загроза, аварій із викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптового руйнування споруд та будівель, аварій на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічних аварій на греблях, дамбах тощо.
Причини виникнення:
аварії, катастрофи на виробництві;
нераціональне використання енергоносіїв, корисних копалин;
помилки, допущені в технічних проектах;
низький рівень кваліфікації персоналу тощо.
Ознайомлення з поняттям «Соціальні небезпеки»
Соціальні небезпеки — це ситуації, пов’язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об’єктів ядерних установок і матеріалів, систем зв’язку та телекомунікації, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.
Соціальні небезпеки можуть бути класифіковані за певними ознаками.
Класифікація соціальних небезпек:
1. За походженням можуть бути виділені такі групи небезпек:
а) небезпеки, пов’язані із психічним впливом на людину (шантаж, шахрайство, крадіжки тощо);
б) небезпеки, пов’язані з фізичним насильством (розбій, бандитизм, терор, ґвалтування, утримання заручників);
в) небезпеки, пов’язані з уживанням речовин, що руйнують організм людини (наркоманія, алкоголізм, паління);
г) небезпеки, пов’язані із хворобами (СНІД, венеричні захворювання тощо);
д) небезпеки самогубства.
2. За масштабами подій соціальні небезпеки можна розділити на:
а) локальні;
б) регіональні;
в) глобальні.
3. За статево-віковими ознаками поділяють соціальні небезпеки, що характерні: для дітей, молоді, жінок, чоловіків та людей похилого віку.
4. За організацією соціальні небезпеки можуть бути випадковими й умисними.
Ризик — це термін, який має універсальне значення, він указує на дію, яка може або повинна статися з невпевненістю або невизначеністю.
Ризик — це шанс, коли може статися щось непередбачене і небажане.
Ризик — імовірність реалізації негативної дії в зоні перебування людини.
Ризик — можливість того, що все відбуватиметься не так, як очікується, можливість припуститися помилки.
Необхідно розрізняти різні види ризиків
Види ризиків за походженням (родом) небезпеки:
Техногенні ризики — це ризики, пов’язані з господарською діяльністю людини (наприклад, забруднення навколишнього середовища).
Природні ризики — це ризики, які не залежать від діяльності людини (наприклад землетрус).
Змішані ризики — це ризики, що є подіями природного характеру, але пов’язані з господарською діяльністю людини (наприклад, зсув, пов’язаний із будівельними роботами).

За ступенем припустимості ризик є знехтуваний, прийнятний, гранично допустимий, надмірний. Так визначають рівні ризику.
Знехтуваний ризик має настільки малий рівень, що він перебуває в межах допустимих відхилень природного рівня. Наприклад, дівчата в холодну пору року можуть інколи не носити головного убору, щоб не зіпсувати зачіски. При цьому вони розуміють, що існує ризик переохолодження і, як наслідок, — застуда. Якщо захисні сили організму спрацювали добре — ризик не вийшов на вищий рівень, та якщо така поведінка спричинила хворобу — можна говорити про вищий рівень ризику.
Прийнятним вважається такий рівень ризику, який суспільство може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-економічні та соціальні можливості на певному етапі свого розвитку. Наприклад, ми не можемо відмовитися від виробництва, хоч і розуміємо, що ризикуємо погіршенням екології тощо.
Гранично допустимий ризик — це максимальний ризик, який не повинен бути перевищеним, незважаючи на очікуваний результат. Електроприлад має певну потужність. За умов її перевантаження може виникнути ризик псування, пожежі тощо.
Надмірний ризик характеризується виключно високим рівнем, який переважно призводить до негативних наслідків.
На практиці досягти нульового рівня ризику, тобто абсолютної безпеки, неможливо.
2
Прочитати пар.3, с.23-27
Прочитавши теоретичний матеріал , виписати у зошит що таке природні, техногенні та соціальні небезпеки.
Відома вам формула безпеки — закон неухильного виконання для кожного, хто прагне за умов ризику здобувати перемогу над ситуацією. Користуючись знаннями, здобутими сьогодні на уроці, заповніть таблицю:
УНИКАТИ — розпізнавати небезпеки і не потрапляти в них | 1. _________________________ 2. _________________________ 3. _________________________ |
ЗАПОБІГАТИ — поводитися так, щоб самому не створити небезпечну ситуацію | 1. _________________________ 2. _________________________ 3. _________________________ |
ДІЯТИ — у разі необхідності правильно скористатися знаннями і діяти | 1. _________________________ 2. _________________________ 3. _________________________ |
Усе разом записати у зошит, сфотографувати і прикріпити виконане завдання у цьому полі
Рефлексія від 26 учнів
Сподобався:
Так: 24
Ні: 2
Зрозумілий:
Так: 23
Ні: 3
Потрібні роз'яснення:
Ні: 23
Так: 3