55. Підтекст твору, алегоричність образів дракона Грицька, Пустельника та князя

ЗАКОНСПЕКТУЙ!!!
Дракон Грицько – щирий та розумний дракон, не бажає людям робити зла. Здавалось би, що перед нами хиже створіння, проте з доброю душею. Дракон харчується травичкою, не посягає не на чиє життя, є хорошим товаришем та доброю особистістю. Він не може нікому заважати. До того ж, цей персонаж постійно розвивається, прагне отримати знання, вивчає грамоту та пише вірші. Цей персонаж є виключно позитивним.
Дракон уособлює в собі кращі риси людини-християнина. Автор дає йому таке ім’я не просто так. Походження імені Григорій грецьке, від слова «григорео», що трактується як «пильнувати». Ім’я Григорій асоціюється з ідеальним християнином.

Князь – підступний, хитрий. Князь починає мріяти про знищення дракона, щоб Грицька вбив лицар. І образ князя у результаті є по-справжньому хижацьким. Так, він людина, проте з хижацькою натурою. Це антипод Грицька. Князь злий, нерозсудливий, грубий. Князь немає навіть імені. Він безликий, бо безлика і сіра його душа.

Пустельник – мудрий, щирий, відданий та добрий. Саме він стає наставником та вчителем дракона Пустельник колись був воєводою, але «але зажерся із батьком теперішього князя. Мені його безперервні військові походи впоперек горла стали. Воює, воює, а який із того мав хосен? Ані клаптика землі не зумів приточити до Люботина. Плюнув я та й подався сюди».
Пустельник дорожив дружбою з Грицьком, ставився до нього по-батьківському. Саме Пустельник навчає дракона грамоти, намагається врятувати Грицька. І, на превеликий жаль, йому це не вдається. Причина цього полягає в тому, що він не став перешкоджати дружбі Грицька з князем. Хоча спілкування князя та дракона тривало лише доти, доки князь не добився своєї підлої мети.
Пустельник не очікував, що князь є таким підступним. На жаль, помилка Пустельника мала фатальні наслідки: за дружбу з князем нещасний дракон поплатився життям.

Пан Лаврін був великим лицарем, побував у багатьох походах здійснив немало подвигів, але, окрім цього, його більше нічого не цікавило: «Державні справи не для мене. Я виріс у сідлі і в сідлі з мечем у руках волію постати перед богом. Як той Святослав Завойовник, що головою наклав у бою з печенігами. Затишне життя на перинах мене мало приваблює.»
Але Лаврін сам не зміг убити дракона. Бо відчував, що дракон не по-справжньому б’ється, він побачив у його очах відчай, біль і бажання жити. Лицарю було шкода дракона. Тому Дракона вбив Лаврінів джура, що стояв збоку

Виконай тест за посиланням: https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=9831894