52. Викриття конформізму значної частини української еліти в посланні Т. Шевченка «І мертвим, і живим, і ненарожденним...»

СЛАВА УКРАЇНІ!

Вітаю!

Нема на світі України,

Немає другого Дніпра…

Т. Шевченко

Хто не належить вітчизні своїй,

той не належить і людству.

В. Бєлінський

• Тема нашого уроку:

«І мертвим, і живим…» було написано у грудні 1845 року в с. В’юнищах, де Шевченко деякий час проживав у маєтку С. Самойлова,— сюди він приїхав з Переяслава у зв’язку з ремонтом будинку А. Козачковського.

Т. Шевченко розумів, що для пробудження в українському народі національної і політичної свідомості потрібні освічені люди.

Тільки їхня пропагандистська робота могла підняти й згуртувати трудові маси на боротьбу проти кріпосницької системи, спрямувати їхню громадянську енергію на відродження самостійної державності.

Перебуваючи в Україні, Тарас Григорович пильно придивлявся до дворянської та різночинницької інтелігенції. Він прагнув пізнати її інтереси, духовні запити, рівень освіченості, ставлення до історичного минулого та сучасного життя трудового люду.

Виявилося, що більшість дворян — реакціонери. Вони були задоволені політикою самодержавства, вірні йому і зовсім байдужі до громадських справ свого краю, його минулого й сучасного. Їх цікавило тільки особисте збагачення, основним джерелом якого булла нещадна експлуатація кріпосницьких селян, своїх же земляків. Серед інтелігенції були й національно свідомі українці, які любили свій рідний край, цікавилися його історією, бажали добра народові. Але ця частина освіченого класу була відірвана від трудових мас, не згуртована, не мала реальної програми дій. Її протест проти несправедливого ладу зводився до безплідних полемік. Малочисельна й безсила, вона була неспроможна очолити народно-визвольний рух, та й не прагнула до цього. Без політичного керівництва стихійний протест народних мас виливався в бунти, які царат жорстоко придушував.

Свої спостереження і роздуми, почуття і настрої Т. Шевченко в яскравій художній формі виразив у творі «І мертвим, і живим…»

• Перегляньте наступний відеоурок:

• Прослухай аудіокнигу:

• Законспектуй!

  Тема: показ змодельованого образу національної еліти, якою вона повинна бути, визначення її політичних та морально-етичних поглядів.

  Ідея: утвердження віри народу в перемогу над класовим ворогом; різке засудження схиляння співвітчизників перед буржуазною культурою Заходу; заклик до вивчення кращих здобутків світової науки, культури й літератури.

  Основна думка:

  а) Учитесь, читайте, / І чужому научайтесь, / Й свого не цурайтесь…

  б) правду треба шукати на власній землі, силу слід черпати, спираючись на свій народ, справжню волю можна здобути в єднанні з ним;

  в) інтелігенція України повинна бути разом із народом, просвітити його, написати українську історію і зберегти культуру.

  Жанр: посланіє-звернення до представників панівного класу.

І. Франко про Т.Шевченка:

«Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим… Доля переслідувала його в житті скільки могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі в іржу, ані його любові до людей в ненависть і погорду… Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя. Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті — невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйоні людських сердець все наново збуджуватимуть його твори. Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко».

Послання – віршований або прозовий твір, написаний у формі листа чи звернення до однієї або багатьох осіб.
Конформізм – пасивне, пристосовницьке прийняття готових стандартів у поведінці, нормах і правилах, безмовне схиляння перед авторитетом.

Еліта – найбільш підготовлена і згуртована меншість суспільства, яка усвідомлює цілі, що стоять перед народом і скеровує зусилля національної спільноти на їх досягнення.

Ось чому Шевченко звертається до еліти:
Схаменіться, недолюди,
Діти юродиві!
Подивіться на рай тихий,
На свою країну,
Полюбіте щирим серцем
Велику руїну!

Своя хата – той простір, де ми живемо, і місце, де ми щоденно ходимо на навчання або роботу. Тут ми можемо самореалізуватися серед своїх людей та своєю мовою. Тут відчуваєш себе господарем, а не гостем. Недаремно в нашого народу існує таке прислів’я: «У своїй хаті й стіни допомагають!» Сьогодні маємо купу можливостей – здобувати освіту в найпрестижніших вишах світу, отримувати досвід у міжнародних кампаніях, вивчати іноземні мови, щоб мати більше можливостей для свого ж розвитку, подорожувати і відкривати для себе інші культури. І так само бути відкритими для інших народів, щоби до нас приїздили. Ці слова звернені, у першу чергу, до сучасників. Оскільки, подорожуючи, ми ж повертаємося додому, щоб змінити тут, в Україні, усе на краще.

ВИСНОВОК

Автор закликає нас черпати знання та мудрість у інших народів, культур, мов. Але пам’ятати й про власні перемоги та здобутки, не варто про них забувати. Знати іноземну мову важливо! Та чи не важливіше розпочати зі своєї? У нас, слава Богу, є ОДНА державна мова – українська!

ТЕСТУВАННЯ

Виконай тест на 10 питань.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчить аналіз поеми: УЛ 9. Шевченко_І мертвим_і живим_і ненародженим.pdf

Прикріпіть конспект уроку у поле нижче.