Прочитай притчу мовчки, визнач головну думку, запиши її.
СИЛА СЛОВА
Жили-були маленькі жабенята.
Якось організували вони змагання.
Їхньою метою було вибратися на вершину вежі.
Зібралося багато глядачів, які хотіли подивитися на ці змагання і посміятися над їхніми учасниками…
Змагання розпочалися… Ніхто з глядачів не вірив, що жабенята зможуть видертися на вершину вежі. Зусібіч лунало:
— Це дуже складно!
— Вони ніколи не досягнуть цієї вершини!
— Жодних шансів!
— Вежа для них зависока!
Маленькі жабенята почали падати. Одне за одним. Деякі намагалися підстрибнути все вище і вище. А натовп усе одно кричав:
— Дуже важко!!!
— Жоден не зможе цього зробити!
Ще більше жабенят падало з висоти на землю. Тільки одне піднімалося все вище і вище. І, доклавши великих зусиль, воно, одне-єдине,
дісталося таки на вершину!
І перемогло!
Усім цікаво було дізнатися, як йому це вдалося. Де в нього знайшлися сили не впасти з висоти?
Але жабеня-переможець виявилося глухим…
Воно не чуло, що глядачі не вірили в його сили!
Ніколи не слухай людей, які намагаються посіяти сумніви у твоїй душі і не вірять у твій успіх!
Вони забирають у тебе віру у власні сили!
Не забувай про силу думки і слова!
Думай лише про хороше!
Завжди вір у себе і у свої сили! Ти можеш!
