38. Урок літератури рідного краю № 3. Письменники Київщини

Прочитай цікаві факти про письменників Київщини та законспектуй їх!

Ліна Костенко

Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 року в місті Ржищів, Київської області. Вона є видатною українською поетесою, перекладачкою та письменницею, відомою своїм глибоким та водночас новаторським підходом до літератури.

Костенко вивчала літературу в Київському державному університеті, після чого працювала в редакції журналу “Радянська Жінка”. Вона вперше опублікувала свою поезію в 1957 році й відтоді її творчість широко визнана в Україні та за її межами.

Її вірші відрізняються особливою глибиною та емоційною щирістю. Вона також написала кілька романів у віршах, серед яких “Маруся Чурай”, який вважається одним з її найвизначніших творів.

Ліна Костенко відома своїм активною громадською позицією. У часи радянського режиму вона була однією з найвідоміших представниць шістдесятників, групи дисидентів-інтелектуалів. Завдяки своєму бунтарському характеру вона досить швидко стала справжнім “голосом українського суспільства”.

Її творчість була нагороджена численними преміями, включаючи Шевченківську, найвищу державну нагороду в галузі літератури та мистецтва в Україні.

Нині Ліна Костенко продовжує творити і є важливою фігурою в українській літературі та культурі. До її слів дослухаються, її цитують. Патріотизм, який вона несе своєю творчістю вже виховав не одне покоління українців з любов’ю в серці до своєї Батьківщини.

Поетеса, як правило, включає у свої твори місця, людей та події з України, включаючи Київ. Її любов до рідного міста проявляється в численних поезіях. Наприклад, вірш “Київські мости” відображає місто, його архітектуру, історію та його місце в її серці. Навіть ті, хто ще не був у столиці нашої країни, можуть уявити собі її красу, читаючи рядки з вірша.

Також, у циклі віршів “Записки українського самашедшого” є згадки про Київ. До речі, ця книга стала культовою, та отримала найвищі оцінки серед критиків. Книга “Берестечко” описує історичні події, які відбулися в Києві та його околицях.

Варто зауважити, що поетична мова Костенко дозволяє їй описувати не лише конкретні місця або події, але й передавати атмосферу та дух міста, його історичну пам’ять та культурну спадщину. Це непересічний талант, який вирізняє Ліну Костенко з-поміж багатьох інших сучасних поетів.

Максим Рильський

Максим Тадейович Рильський народився 19 березня 1895 року в місті Київ. Він був відомим поетом, перекладачем та громадським діячем, що займався українською літературою.

У дитинстві Рильський часто переїжджав з одного місця в Україні в інше через роботу свого батька. За інтерес до літератури він вдячний своїй матері, яка була великою любителькою поезії.

Рильський почав публікувати свої твори у 1910-х роках, а його перша книга, “На порозі”, вийшла в 1917 році. Під час громадянської війни він був мобілізований до армії.

Після війни Рильський повернувся до літературної діяльності та продовжив публікувати свої твори. Він також зробив значний вклад у розвиток української літератури як перекладач, тому що переводив твори багатьох знаменитих авторів на українську мову.

Рильський помер 24 липня 1964 року в Києві. Він залишив по собі велику кількість віршів, прозових творів та перекладів, які досі мають велике значення для української літератури.

Максим Рильський був одним з найзакоханіших авторів у своє рідне місто. Він написав ряд поезій та прозових творів, де відобразив своє глибоке почуття до міста. Його вірші часто містили згадки про історію, культуру та красу Києва. Те, як він зображував місто, лише зайвий раз доводить, що Київ залишився навіки в його серці.

Одним з найбільш відомих творів Рильського про Київ є його вірш “Київ”, де він описує місто з дитинства, його красу, а також гіркі часи війни. Він вдало зобразив образи тихої, спокійної Дніпровської набережної, зелених скверів та парків, золотих куполів церков.

Рильський також написав багато інших творів, пов’язаних з Києвом, наприклад, “Великий Київ”, “Шляхами Києва”, “Вечірній Київ”, “Зимовий Київ” та інші. Він оспівував Київ у всіх його проявах, від історичних місць до життя простих людей. На творчості Рильського вихована велика кількість свідомих громадян, які люблять рідне місто понад усе.

Віть Вітько

Справжнє ім’я цього відомого київського письменника — Віктор Миколайович Могильний. Народився він в Києві 29 квітня 1937 року. Цю постать можна включити у список творчої еліти столиці вже через те, що Віктор не втратив своєї української позиції навіть під гнітом радянської пропагандистської машини. В 1960 роках в його домі діяв неформальний та заборонений літературний гурток. Вся його молодість пройшла в боротьбі, а в травні 1967 року його, разом з іншими 4 активістами, схопили кегебісти біля пам’ятника Тараса Шевченка. Лише після мітингу, на якому були присутні 600 осіб зі скандуванням “Ганьба!” біля ЦК КПУ, влада прийняла рішення його звільнити.

Запам’ятався письменник ще одним моментом, який відбувся під час судового засідання по справі Степана Хмари та Олеся Шевченка. Останніх судили за розповсюдження “наклепницьких” матеріалів. Коли суддя звертався до письменника російською мовою, він відповідав “Прошу?”, вдаючи, що не розуміє. Так суддя був змушений кілька разів заговорити українською.

До 1988 року в Україні не видавали його книг. Лише згодом українці побачили збірки для дітей “Равлик-муравлик” та “Гойда раз, гойда два”. Також він став автором “Українського філателістичного вісника”, оскільки був добре обізнаний з історією української пошти.

Лесь Подерв’янський

Список видатних киян був би неповний без ще одного значущого імені — Лесь Подерв’янський. Важко собі уявити поціновувача сучасного мистецтва, який би не чув його п’єс. Звісно, мова йде про дуже оригінальний контент, який багато хто сприймає критично, але в кожні часи були люди, які йшли поперед моди. Думаємо, що ця видатна особистість заслуговує бути включеною в список талановитих киян, адже це беззаперечно так.

Отож, Лесь Подерв’янський є відомим українським драматургом, поетом, художником, який народився 25 червня 1952 року в Києві. Він відомий своїми одноактними п’єсами, які часто є сатиричними та провокативними, і містять елементи грубого гумору, лайки та суспільної критики.

Подерв’янський написав близько 30 п’єс, зокрема “Смірень і гнів”, “Клятва”, “Бабин Яр”, “Секс” і “День виборчий”. Він виконує їх у вигляді монодрам, читаючи всі ролі самостійно на сцені. Його творчість має значний вплив на українську культуру та є джерелом постійних суперечок через її експліцитний контент та різке засудження сучасного суспільства.

Лесь відомий своїми критичними поглядами на політику та суспільство, як в Україні, так і в світі загалом. Його творчість викриває багато аспектів суспільного життя, включаючи корупцію, брехню, гіпокризію та соціальну несправедливість.

Цікаво, що Подерв’янський не вважає себе публічною людиною і рідко виступає із публічними заявами про актуальні події чи свої особисті погляди. Він зосереджений на своїй творчості як на засобі висловлювання думок.

Лесь Подерв’янський є дуже цікавою особистістю з багатьма унікальними особливостями. Ось лише декілька цікавих про нього фактів, що зайвий раз це підтверджують:

• За професією він — морський капітан. Його драматургія — це хобі, яке він почав практикувати у вільний час;

• Подерв’янський — автор понад 30 п’єс, але він ніколи не писав їх для традиційних театральних вистав. Він сам виконує всі ролі у своїх п’єсах;

• Він декламує свої п’єси “від книжки”, а не вивчає їх напам’ять. Це створює враження імпровізації та неповторності кожного виступу;

• Він часто критикується за вульгарність мови у своїх п’єсах, але сам драматург говорить, що це важливий засіб передавання емоцій та критики суспільства;

• Попри те, що його роботи не знаходять широкого визнання в офіційних колах, вони мають велику популярність серед звичайних людей. Його виступи постійно збирають повні зали;

• Він відмовляється від участі в будь-яких телевізійних шоу та інтерв’ю, кажучи, що його творчість краще говорить за нього.

Сподіваємось, що цей список видатних поетів та письменників, які народились в Києві, допоможе вибрати книгу для читання. Справді, в такій творчості можна знайти натхнення, щоб ще більше любити нашу незламну та героїчну столицю, що дала світу таких талановитих майстрів пера.