36. Фольклорне тло в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”

СЛАВА УКРАЇНІ!!!

Доброго дня!

Українські Карпати сягають неба не лише вершинами, а своїм високим духом, піснями - коломийками, дзвоном гірських потоків, широкими полонинами.

Стрімкі кам'янисті, порослі ялівцем чи засніжені — високі гори ваблять у будь-яку погоду чи пору року. Хто хоч раз там побуває, назавжди переконається у вислові, «що краще за гори можуть бути... тільки гори». Цей край манив до себе багатьох українських митців, вражав предковічною загадковістю й таємничістю, надихав на творчість.

Я запрошую вас поринути у віртуальний чарівний світ Карпат з висоти пташиного польоту, познайомитися з сучасним життям гуцулів, природою Прикарпаття. Зичу вам відкрити цей шлях з великим ентузіазмом та задоволенням!

Про цей незрівнянний Карпатський край, його звичаї, традиції писав і відомий український письменник М. Коцюбинський у творі «Тіні забутих предків». Сьогодні ми разом із Коцюбинським відкриємо гуцульський світ, конкретизуємо той фольклорний матеріал, який письменник зібрав, мандруючи Карпатами, і відтворив на сторінках повісті.

• Запишіть тему нашого уроку:

  Двадцять п'яте січня

  Класна робота

  Фольклорне тло в повісті М.Коцюбинського “Тіні забутих предків”

Михайло Коцюбинський кілька років листувався з відомим фольклористом Володимиром Гнатюком, який вивчав гуцульську народну творчість. Саме він 1902 року надіслав письменнику видання етнографічної комісії Наукового товариства імені Тараса Шевченка, де були місцеві легенди, коломийки та анекдоти.

Безпосереднє знайомство Михайла Коцюбинського з Гуцульщиною відбулося 1910 року, куди він приїхав на гостини до Гнатюка в село Криворівня.

Цікаво, що Криворівня – одне з найстаріших сіл на Гуцульщині, мало якусь таємничу привабливу силу для українських видатних діячів культури й мистецтва.

Саме тут надихалися Леся Українка, Марко Черемшина, Гнат Хоткевич, Ольга Кобилянська, Василь Стефаник. Цей край став відкриттям для Коцюбинського. Зачарований природою, побутом та звичаями горян, він повертається сюди і наступного року й досліджує місцевий фольклор, спостерігає за життям та віруваннями жителів Карпат. Буває в сусідніх селах, де збереглися прадавні гуцульські звичаї, ночує на полонині та слухає історії вівчарів про нечисту силу. У листі до Євгена Чикаленка про свої враження від Криворівні Михайло Коцюбинський писав: «Якби ви знали, яка тут велична природа, який цікавий народ гуцули, з багатою своєрідною психікою, з буйною фантазією, дивними звичаями і мовою». Назва твору Коцюбинському далася не відразу. Він перебирає тринадцять її варіантів. Найважливіше, що йому хотілося підкреслити в назві, - це таємничість і казковість, показати Карпати як загадковий куточок, де панує свій світ. Де серед карпатських гір та міфологічного світу, як і сотні років тому, так і тепер живуть люди, що зберігають ось ці давні традиції.

Назва тексту «Тіні забутих предків» стає ключем до розуміння, показує не лише дивний край, а й безсмертний дух народу, його уявлення й вірування, він натякає на загадковість, казковість і дихання віків.

• Опрацюйте матеріал, поданий нижче:

  1. Перегляньте наступний відеофрагмент:

  2. Розгляньте презентацію: УЛ 10. Тіні забутих предків_фольклорне тло.ppt

  3. Прочитайте конспект: УЛ 10. Тіні забутих предків_фольклорне тло твору.pdf
     

ТЕСТУВАННЯ

Виконайте тест на 11 питань. Перевірте свої знання з теми.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Вивчити конспект уроку.

2) Знати зміст повісті "Тіні забутих предків":