26.02.2026. Технології. 8 клас. Урок № 23. Тема: Технологічна послідовність виготовлення та оздоблення виробу.

Покликання для приєднання на урок:

8-А клас: https://meet.google.com/jex-dfqp-bae

Вітаю на уроці технологій.

Обери свою писанку:

Тема уроку: Технологічна послідовність виготовлення та оздоблення виробу.

Сьогодні на уроці ми не просто ріжемо папір — ми програмуємо символи. Кожен виріз у витинанці — це промінь світла, а кожна лінія — це рух життя. Поєднуючи ніжність витинанки з формою писанки, ви створюєте власну модель всесвіту, де панують гармонія та краса.

Чому сьогоднішній проєкт — це особливий виклик?

• Мистецтво терпіння: Витинанка вчить бачити ціле через деталі. Один необережний рух може змінити все, тому кожен ваш надріз — це тренування зосередженості та точності майстра.

• Геометрія та симетрія: Ви побачите, як звичайний згин паперу перетворюється на складний орнамент. Це момент, де математика зустрічається з натхненням.

• Інженерний підхід: З'єднання деталей у готовий виріб — це фінальний і найважливіший етап. Тут ви перетворюєте окремі плоскі елементи на об'ємну, завершену композицію. Це момент, коли задум стає реальністю.

Чого ми навчимося сьогодні:

1. Бачити крізь папір: Планувати візерунок так, щоб він тримав форму.

2. Майстерності з’єднання: Охайно та надійно поєднувати частини виробу, щоб він виглядав професійно.

3. Творчій сміливості: Додавати власні сенси у традиційні форми.\

   Виконаємо вправу:Перевірка знань на уроці - Випадкове колесо

Пам’ятайте: У витинанці важливо не те, що ви відрізали, а те, що залишилося. Так і в житті — ми стаємо кращими, відсікаючи все зайве та залишаючи лише найцінніше.

Не бійтеся експериментувати! Ваша "мереживна писанка" — це результат вашої уяви та вправності рук.

Матеріал для опрацювання: Hunting – Презентація

Сьогодні ви - майстри народного мистецтва — продовжимо роботу над створенням власної витинанки-писанки. Але як і кожна робота витинання має свої особливлості у процесі створення шедевру.

Правила техніки безпеки при роботі з ріжучими інструментами

Робота над витинанкою вимагає особливої зосередженості.

Пам’ятайте: інструмент — це помічник, а не іграшка.

1. Загальні правила організації місця

• Порядок на столі: Тримайте на робочому місці лише те, що потрібно зараз. Зайві речі можуть спричинити випадкове падіння інструменту.

• Світло: Світло має падати зліва (для правшів) або спереду, щоб ви чітко бачили лінію розрізу.

• Основа: Різати ножем можна тільки на спеціальному килимку (самовідновлювальному) або товстому щільному картоні. Ніколи не ріжте прямо на поверхні столу!

2. Робота з ножицями

• Справність: Використовуйте лише добре загострені ножиці з відрегульованим кріпленням.

• Положення: Під час різання вузьке лезо ножиць має бути знизу. Не тримайте пальці на лінії розрізу.

• Передача: Передавайте ножиці лише кільцями вперед і в закритому вигляді.

• Зберігання: Не залишайте ножиці відкритими. Кладіть їх на стіл так, щоб вони не виступали за край.

3. Робота з канцелярським та макетним ножем («ручкою»)

• Виліт леза: Висувайте лезо канцелярського ножа не більше ніж на 1–2 сегменти. Занадто довге лезо може зламатися і відлетіти в бік.

• Напрямок руху: Ріжте завжди «від себе». Ніколи не спрямовуйте ніж у бік руки, яка притримує папір.

• Сила натиску: Не тисніть на ніж занадто сильно. Якщо папір не прорізається, краще провести лінію двічі, ніж ризикувати зісковзуванням ножа.

• Захист: Після завершення кожної операції ховайте лезо всередину корпусу. Якщо це ніж-ручка — обов'язково закривайте його ковпачком.

• Утилізація: Якщо сегмент леза затупився, відламуйте його лише за допомогою спеціальної заглушки на кінці ножа або плоскогубців, спрямовуючи уламки в контейнер.

4. Категорично забороняється:

• Відволікатися самому та відволікати інших під час різання.

• Класти ніж або ножиці в кишені одягу.

• Намагатися спіймати інструмент, що падає (краще відхилитися і дати йому впасти на підлогу).

• Використовувати ніж зі зламаним або іржавим лезом.

Для роботи нам знадобляться:

• Матеріали: Кольоровий двосторонній картон або цупкий папір (2-3 аркуші), клей (ПВА або клей-олівець).

• Інструменти: Олівець, гумка, ножиці, канцелярський ніж (або макетний ніж), килимок для різання.

Основа об’ємної витинанки — це декілька однакових за формою деталей.

1. Складіть аркуш паперу навпіл.

2. Намалюйте контур половини яйця (овал, загострений зверху) тавласне малюнок майбутньої витинанки-писанки.(Це ви повинні були підготувати на сьогодні)

3. Уточніть контури, виділіть частини для вирізування.

4. Нанесення візерунка

   Витинанка — це ажурне вирізування.

   

   • На одній із заготовок (складеній навпіл) намалюйте орнамент.

   • Порада: Використовуйте традиційні символи писанкарства: «сосонки», «зірки», «безконечники».

   • Пам’ятайте про «містки» — частини паперу, які з’єднують елементи візерунка між собою, щоб писанка не розпалася.

5. Виріжте — у вас вийде ідеально симетрична основа.

   Вирізування ажуру

   1. Покладіть заготовки на килимок для різання.

   2. Спочатку за допомогою макетного ножа виріжте внутрішні дрібні деталі.

   3. Після завершення внутрішніх робіт обріжте загальний контур ножицями.

   4. Повторіть візерунок на всіх 3-4 заготовках (можна вирізати одночасно, скріпивши аркуші скріпками).

Вправа для розвантаження зору: "Вісімка". Малюємо уявні вісімки згори-вниз, з ліва - на право

Творчого натхнення!

Працюємо над збиранням детелей витинанки-писанки у виріб.

1. Підготовані деталі(у кожного своя кількість: 3, 4, 6) перевіряємо, виправляємо неточності

2. З'єднуємо деталі по черзі і фіксуємо, наприклад скріпками

3. Оглянули виріб, чи все вам подобається, якщо все добре, склеюємо клейовими матеріалами. Це може бути будь-який клей чи тонкий двосторонній скотч.

4. Працюємо обережно, щоб клей не потрапив на одяг, а скотч не виглядав за краї писанки, бо буде липнути до предметів

   Демонстрація видів з'єднання витинанки-писанки

   

   

   

Домашнє завдання: Завершити виріб та підготувати матеріали для створення композиції чи підставки

Метод «Незакінчене речення»:

• Сьогодні я навчився(лася)…

• Цікаво було…

• Що вдалося, а що ні...