& 25. Місто та село.

Дорогий друже опрацюй матеріал уроку. Почни з перегляду відео:

Опрацюй матеріал:

Як виникли давньоруські міста?

У VI ст. у східних слов’ян виникають гради (городища). Зазвичай вони були міжплемінними центрами, де був пункт збору данини, загальні святилища. Деякі гради відігравали роль прикордонних укріплень. З часом населення окремих градів зростає (туди переїжджають ремісники, купці) і вони в переростають у міста.

За повідомленням літописця у IX — першій половині X ст. на Русі існувало 16 міст, зокрема Київ, Новгород, Чернігів, Переяслав, Вишгород, Іскоростень та ін. Давньоруські міста були осередками влади, ремесла, торгівлі та культури. У них діяли школи, книгописні майстерні, бібліотеки, писалися ікони, виготовлялися твори прикладного мистецтва.

Центром міста був дитинець — укріплена стінами, валами та ровами частина міста. Найчастіше розміщувався дитинець на узвишші чи горі там розміщувалися величні княжі палаци та багаті боярські двори, житла дружинників. Після прийняття християнства в дитинці будували головні міські церкви та собори.

Запам'ятайте

Поняття «город/град/городище» — означає «обгороджену територію» (з тину, або паль (палісад — посаджені палі).

Місто — великий населений пункт.

Київська держава за часів свого розквіту мала настільки багато міст, що її називали «гердерікою» — «країною міст». Київ був одним із найбільших міст Європи. У цей період міста стали центрами ремесла й торгівлі, тут жили князь та інші представники влади. У містах розміщувалися головні храми, які перетворювалися на місця паломництва вірян. Проте слід зазначити, що більша частина населення продовжувала працювати на землі.

У той самий час активно розвивалося міське життя на західноукраїнських землях. Тут міста, подібно до західноєвропейських міст, мали вузенькі вулички, кам’яні будівлі, центральну ринкову площу, кафедральний собор, ратушу тощо. Найшвидше розвивався Львів, який на кілька століть став найбільшим містом на українських землях, важливим центром торгівлі та ремесла.

З опису Львова львівським радником Йоганом Альнпеком (XVI ст.)

Це місто в достатній кількості постачає цілому Польському королівству різні шовкові тканини, килими і пахуче коріння. Тут є все, що тільки потрібно для людського вжитку, до того ж тут незрівнянно низькі ціни на продукти, що притягає до міста велику кількість людей різних національностей...

З опису Львова гданським купцем Мартином Грюневегом (1606 р.)

Уся худоба, що її женуть із Поділля і Молдавії до Італії, проходить через це місто. Я об'їздив пів-Європи, побував у найславетніших містах світу, але в жодному не бачив стільки хліба.

Тут величезна кількість пива і меду, не тільки місцевого, а й привезеного. Вино привозять із Молдавії, Угорщини, Греції... У цьому місті, як і у Венеції, на Ринку зустрінеш людей з усіх країн світу у своєму вбранні: козаків — у великих кучмах, росіян — у білих шапках, турків — у білих чалмах, німців, італійців, іспанців — у короткому одязі. Кожен, якою б мовою він не розмовляв, знайде тут і свою мову.