Лепбук прийшов до нас з Америки. Його основна перевага в тому, що він створюється власноруч і оформлюється за власним смаком. До речі, на «Всеосвіті» є вже готові розробки, завдяки яким ви можете створювати лепбуки швидко і без зайвих зусиль.

Лепбук обов'язково має різні за розміром кишеньки, вставки, рухливі деталі, віконця, міні-книжечки з цікавою інформацію

Лепбук – інтерактивна папка для дітей та особлива організація навчального матеріалу на певну тему. Що потрібно, щоб його зробити своїми руками, та у якій послідовності діяти – читайте далі.

Обираємо тему
Темою папки-лепбуку може бути абсолютно будь-яке явище, предмет чи істота. Усе залежить від рівня знань тих, для кого ви його виготовляєте. Приклади тем: «Зимуючі птахи», «Дикі тварини», «Материки», «Польові квіти», «Дні тижня», «Пори року». Залежно від віку дітей подумайте, наскільки глибоко ви збираєтеся занурюватися в тему. Від цього і буде залежати кількість розгорток й деталей вашого лепбука.

Складаємо план
Після того як ви визначилися із темою, візьміть листок, ручку та напишіть план. Ви помиляєтеся, якщо вважаєте, що лепбук – це просто розворот з малюнками. Він має бути добре продуманий, щоб максимально структурувати інформацію та видати її цікаво і творчо. З чого почати, в який бік розгорнути тему, які нюанси висвітлити?

Малюємо макет
Прийшла черга візуалізувати свій проєкт. Ви маєте чітко уявляти, що і в якому місці буде розташовано – малюнки, кишеньки, вкладки, книжечки і інші деталі. Малюємо усе це від руки на звичайному листку паперу.

Розмір лепбука
Стандарт – папка А4 в складеному вигляді або А3 у розгорнутому. Такі формати вважаються найзручнішими, однак це не є догмою.

У лепбуці можуть бути такі елементи:

– кишеньки різної форми та розміру (також у вигляді книжечки чи «гармошки»);

– конвертики;

– віконця;

– дверцята;

– стрілки;

– карточки;

– елементи, які можна витягувати;

– елементи, які повертаються навколо своєї осі;

– пазли.

Що потрібно, щоб зробити лепбук: