Свято Стрітення Господнє, яке є одним з найважливіших свят у християн, відзначають 15 лютого. Свято відзначають язичники та християни, але у язичників його називають «Громниця».
У священній книзі написано, що на сороковий день після народження та на тридцять другий день після обрізання батьки Ісуса принесли його у церкву у місті Єрусалим. Євреї вважали й існував такий закон, для того, щоб матір немовляти повністю очистилась, її дитину потрібно віддати служити Всевишньому, особливо якщо народився хлопчик. Крім цього люди приносили пару живих пташенят. У цьому храмі була присутня Анна, яка все своє життя присвятила Всевишньому й у той час читала молитви за здоров’я своєї родини. Стрітення розшифровується, як зустріч, а саме зустріч Симеона та Ісуса. Ця зустріч була не випадковою. Симеон був обраним для перекладання біблійних писань. В одному з писань він знайшов помилку та намагався її виправити. У той момент перед ним з’явився янгол, зупинив його та переконав у правильності. Симеон сказав, що не покине цей світ, поки сам не впевниться у написаному. Так й сталося, праведник прийшов у храм, як наполіг янгол. Симеон потримав на руках маленького хлопчика Ісуса й після цього він помер, виконавши припис.
Це свято прийшло до нас ще у 4 столітті, як завершення сороко денного періоду Богоявлення. Після свято затвердили, як 12 велике релігійне свято.
Більшість селян не знаючи про свято, через те що не вміли ні читати, ні писати, займались своїми повсякденними справами. Чоловіки готувались до посівної, доглядали за худобою, а жінки займались прибиранням, рукоділлям та приготуванням млинців. Молодиці цього дня гадали на майбутнього нареченого. Деякі люди знали, що працювати у цей день не можна. Ходили у храм, освячували воду, а прийшовши додому окропляли нею кожний куток. Під час цього читали молитви та просили Всевишнього дати здоров’я та щастя. Воду, яка залишилась використовували під час захворювань, псування та дій нечистої сили.
