Загальні положення
В умовах дистанційного й змішаного навчання все більше надходить запитів від вихователів, вчителів початкової й середньої ланки щодо проблеми спілкування між дітьми та учнями. Питання згуртування дитячого й учнівського колективу має свої особливості, етапи формування та педагогічні підходи.
Виховання не може бути обмежене лише особистим впливом педагога на кожного вихованця. Воно обов'язково повинно підкріплюватися різнобічним впливом колективу, який не тільки забезпечує свободу і захищеність особистості, а й виступає як носій здорової моралі й акумулює в собі багатство моральних та художньо-естетичних стосунків. Тому в процесі освітньої діяльності необхідно створювати здоровий і згуртований колектив і уміло використовувати його для різнобічного розвитку особистості. Без такого колективу важко розраховувати на високу ефективність навчання і виховання.
Колектив – контактна група, яка характеризується спільністю суспільно значущих цілей її членів, високим рівнем організованості, згуртованості, психологічної сумісності.
Дитячий колектив – група дітей, учнів, об'єднаних спільною метою, діяльністю, організацією цієї діяльності, яка має спільні виборні органи і відрізняються згуртованістю, загальною відповідальністю.
Характерними рисами колективу є суспільно значуща мета, щоденна спільна діяльність, спрямована на її досягнення, наявність органів самоврядування, встановлення певних психологічних стосунків між його членами. Дитячий колектив відрізняється від інших колективів віковими межами, специфічною діяльністю, послідовною мінливістю складу, відсутністю життєвого досвіду, потребою в педагогічному керівництві.
Оцінюючи роль колективу у вихованні особистості, значення колективізму як риси особистості, слід мати на увазі, що «ніякі благородні цілі ніколи не були досягнуті без об'єднання людей на певних засадах. Отже, ми не можемо відкидати все краще, що стосувалося колективістського виховання: вироблення навичок взаємодії і взаємодопомоги, свідомої дисципліни як поваги до інших, до суспільства, вміння рахуватися з нормами життя. Без цього неможливо виховати свідомого громадянина, повноцінного члена суспільства».
Актуальність
Основою згуртування колективу є сумісна колективна діяльність, в якій відбувається спілкування дітей, розвиток всіх сфер їхньої життєдіяльності: інтелектуальної, емоційної, вольової. Але сумісна діяльність забезпечує розв'язання даної задачі, якщо цілі діяльності є захоплюючими хоча б для більшості його членів. Щоб мета діяльності стала мотивом окремого учня, важливо пояснювати, переконувати в її необхідності, створювати ситуацію співпереживання з тими людьми, з якими виконується справа. Зміст діяльності може бути різним: самообслуговування, підготовка до вечора, виробнича праця, організація дозвілля, навчальна діяльність, ігрова та ін. Головне в організації діяльності – це мета і засоби її досягнення. Американський психолог, фахівець в галузі дитячої психології Урі Бронфенбреннер описує експеримент Шерифа, який відправив дітей у табір і домігся ворожнечі двох груп, а пізніше, після спільної праці, домігся гармонії взаємовідносин цих груп.
Особливе місце в становленні класного колективу займає педагогічно доречно організована навчальна діяльність. У процесі навчальної діяльності школярів встановлюються ділові зв'язки. Свої успіхи, невдачі вони переживають у колективі класу. І від характеру цих відносин залежить моральне самопочуття дитини.
Важливе значення має й ігрова діяльність. Ще А. Макаренко писав, що гра має те ж значення в житті дитини, яке в дорослих має робота. Яка дитина в грі, такою в більшості вона буде і в роботі, коли виросте. Гра потрібна не тільки молодшим школярам, а й старшокласникам. Тільки значення і зміст гри різні.
У будь-якій грі діти прагнуть до самоврядування, тобто до участі в управлінні і керівництві справами свого колективу. Це може бути діяльність органів учнівського самоврядування, об'єднання школярів за інтересами (клуби, гуртки), чергування по школі, самообслуговування тощо.
Вихователь дошкільного закладу освіти повинен розуміти, що комунікативні здібності людини формуються і інтенсивно розвиваються в ранньому дитинстві. Дитина з півторарічного віку вчиться спілкуватися і будувати свої взаємини з однолітками, і від того, наскільки сприятливо складаються її стосунки в дитячому колективі, залежить її психічне здоров'я в подальшому, вміння ефективно взаємодіяти один з одним, домовлятися і шукати компроміси в процесі виконання спільної діяльності, сприймати і розуміти інших людей, адже розвиток комунікативних навичок дітей відбувається при постійній участі вихователя, під його керівництвом і наставництвом.
Вчитель початкової школи повинен розуміти, з якими надбаннями приходять до нього діти в перший клас і які навички учні мають засвоїти за чотири роки. Учитель середньої ланки потребує розуміння щодо тих якостей, вмінь, компетентностей, з якими учні прийдуть в перший клас, та які навички формувати у підлітків, готуючи їх до дорослого життя.
В навчальному курсі представлені теоретичні орієнтири по темі згуртування дитячо-учнівського колективу, вправи для уточнення й закріплення отриманих знань і практичні матеріали для роботи з дітьми дошкільного, молодшого шкільного й підліткового віку.
Цільова аудиторія
Навчальний курс розроблений для вихователів закладів дошкільної освіти, вчителів початкових класів, класних керівників, адміністрації закладів освіти, практичних психологів, соціальних педагогів, працівників закладів позашкільної освіти.
Мета навчального курсу
Метою навчального курсу є розширення знань педагогічних працівників про особливості організації педагогічного процесу, спрямованого на згуртування дитячого і учнівського колективу.
Завдання навчального курсу
Розкрити основні поняття колективу, принципів його побудови, функціонального наповнення.
Розкрити розуміння особливостей формування колективу дітей / учнів на різних вікових етапах.
Запропонувати систему практичних вправ для дітей дошкільного віку, учнів початкових класів, тренінгових занять для підлітків.
Підвищити кваліфікацію педагогічних працівників закладу освіти.
Профілі базових компетентностей педагогічних працівників
професійно-педагогічна компетентність – обізнаність із новітніми науково обґрунтованими відомостями з основ конфліктології, педагогіки, психології, методик, інноватики для створення безпечного освітньо-розвиткового середовища, що сприяє цілісному індивідуально-особистісному становленню здобувачів освіти;
соціально-громадянська компетентність – розуміння сутності поведінки, яка потрібна для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, в сім’ї, на роботі, уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів, повага до закону, дотримання прав людини і підтримка соціокультурного різноманіття;
мовно-комунікативна компетентність – володіння системними знаннями про норми і типи педагогічного спілкування в процесі організації колективної та індивідуальної діяльності, вміння вислуховувати, відстоювати власну позицію, використовуючи різні прийоми розміркувань та аргументації, розвиненість культури професійного спілкування, здатність досягати педагогічних результатів засобами продуктивної комунікативної взаємодії;
психологічна компетентність – усвідомлення ціннісної значущості фізичного, психічного і морального здоров’я особистості, вікових особливостей розвитку особистості, принципів формування і розвитку колективу;
компетентність соціальної взаємодії із суспільством, спільнотою, колективом, друзями на основі співпраці, прийняття іншого з усіма його особливостями, запобігання виникненню конфліктів, створення ситуації довіри, встановлення взаєморозуміння і взаємопідтримки;
Очікувані результати навчання охоплюють
Знання і розуміння | - сучасних тенденцій розвитку освіти; - соціально-правових основ, законодавчих актів у сфері освіти; - стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища; - сутності, поняття колективу, принципів його побудови, функціонального наповнення; - особливостей формування колективу дітей / учнів на різних вікових етапах. |
Розвинені вміння | - організовувати діяльність на компетентнісних засадах (планування, організація, прогнозування, проєктування, оцінювання тощо); - організовувати та проводити роботу за основними напрямами та видами діяльності; - використовувати різноманітні методи, форми і технології; - діагностувати освітній процес, учасників освітнього процесу і складати індивідуальні траєкторії; - створювати умови для виходу ситуації на якісно новий рівень розвитку, виробляти нові норми взаємодії у колективі; - розвивати здатність педагога ефективно реагувати на потреби дитини; - сформувати навички взаємодії, взаємопідтримки та взаєморозуміння в колективі; - ознайомити з особливостями формування колективу дітей / учнів на різних вікових етапах. |
Диспозиції (цінності, ставлення) | - дитиноцентризм, цінність особистості; - готовність до змін, гнучкість, постійний професійний розвиток; - просування демократичних цінностей (повага до багатоманітності, право вибору, формування спільноти, полікультурність); - рефлексія власної професійної практики. |
Форми реалізації навчального курсу
Навчальний курс передбачає онлайн навчання. Навчання відбувається на сайті онлайн освіти Всеосвіта: https://vseosvita.ua/
Терміни навчання
Навчальний курс передбачає 30 годин.
Під час опрацювання третього модулю учасникам пропонується підготувати план виховних заходів для дітей / учнів «Дружній колектив» на основі практичного матеріалу, запропонованого в навчальному курсі.
Документ, що засвідчує участь в навчальному курсі
Сертифікат із зазначенням кількості навчальних годин.
Відгуки користувачів