Створення ігрового простору для дітей раннього та передшкільного віку

Актуальність

Добре налагоджене освітнє середовище в закладі дошкільної освіти має сприяти розвитку дітей шляхом навчання та гри. Це полегшує роботу вихователя у групі та підтримує реалізацію освітніх завдань. Спосіб проектування та налаштування ігрового середовища впливає на те, як діти почуваються, діють та граються. Зокрема, ігрове середовище дозволяє рости і розвиватися через діяльність та матеріали у визначених ігрових зонах. Облаштування кімнати для ігрової діяльності відіграє важливу роль у соціальній та мовній взаємодії дітей дошкільного віку.

Ігрове середовище це пряма локація (добре організована, зручна та приваблива, що задовольняє різноманітні маніпуляції дітей для пізнавального, соціального, емоційного та фізичного розвитку) спільної діяльності вихователя та дитини, де вони будуть проводити більшу частину свого часу та місце, де вони можуть називати її власним осередком.

Щоб зрозуміти гру, спочатку ми повинні зрозуміти важливість навколишнього середовища (ігрове середовище, його оточення та конкретні умови) в очах дітей і дорослих. Деякі люди можуть вважати оточення незначним, але для вихователів, батьків це те, що потрібно вважати першочерговим завданням.

Цільова аудиторія

науково-педагогічні працівники, фахівці Центрів професійного розвитку, методисти відділів дошкільної освіти обласних/міських інститутів післядипломної освіти, ОТГ; педагогічні працівники закладів освіти, що забезпечують здобуття дошкільної освіти дітям відповідного віку, батьки.

Мета навчального курсу

удосконалення загальних та фахових компетентностей педагогічних працівників щодо актуалізації креативного мислення, формування евристичного досвіду вирішення складних завдань, активізації інноваційного потенціалу.

Завдання навчального курсу

Сформувати у вихователів знання про гру.

Систематизувати наукові уявлення вихователів про розвиток дитини в ігровій діяльності, сприяти усвідомленню щодо розвитку креативності.

Стимулювати процес формування зони найближчого розвитку дитини, гри. Структуруючи середовище для гри враховувати такі аспекти: Який вигляд має інноваційний ігровий простір дитини як у приміщенні, так і на відкритому повітрі? Чи є чітко позначені зони, де діти можуть знайти себе під час прибирання, читання, чи в роботі з будівельним матеріалом? Чи достатньо місця для прогулянок навколо?

Проблемно-пошукові питання для самостійної роботи і практичні завдання для самоконтролю розраховано на актуалізацію креативного мислення, формування евристичного досвіду вирішення складних задач, активізацію інноваційного потенціалу, подолання психологічної інерції і розвиток пластичності мислення суб’єктів освітнього процесу.

Очікувані результати навчання

розвиток професійних компетентностей, усвідомлення щодо наявності контролю за власними діями для входження у творчий процес; здійснювати збір та аналіз інформації у вирішенні поставленого завдання; уміння здійснювати рефлексивний аналіз процесу і отриманого результату.

Опис досягнутих результатів навчання

Теоретичні знання про поняття «гра» «ігрова діяльність», «ігрове середовище», «неструктурована гра». Знання про те, що ігрова діяльність виконує такі функції: розважальну; комунікативну; самореалізації; терапевтичну; діагностичну; корекційну; міжнаціональної комунікації; соціалізації. Як досягти максимального ефекту від сюжетної гри, використовуючи навички співпраці та креативності дорослого? Ігровий простір дитини дошкільного віку, місце і роль вихователя.

Уміння (навички): працювати в команді, використовувати сучасні інноваційні технології в організації освітнього процесу ЗДО, допомагати дітям максимально використати свій неструктурований ігровий час, використовувати творчий потенціал, увагу, уяву при здійснені комунікації в професійній діяльності з дітьми дошкільного віку.