Всеосвіта

Головне меню порталу

Головне меню порталу

Сьогодні відбувся
Вебінар:
«
Інклюзивна компетентність учителя: заповнюємо індивідуальну програму розвитку та індивідуальний навчальний план
»
Взяти участь Всі події

Анотація курсу

Робота з педагогами є надзвичайно важливим напрямом психологічного та соціально-педагогічному супроводу освітнього процесу. Педагогам, як нікому, потрібна психологічна підтримка, адже введення будь-яких інновацій для багатьох вчителів, вихователів може супроводжуватися стресом, емоційною напругою та нервовим перевантаженням.

Переваги навчання на нашому сайті

Неймовірно низька вартістьнавчання при високій якості навчальних програм.

Офіційність документів можна перевірити за посиланням.

Пройти навчання можливо за індивідуальним прискореним графіком.

Можливість оплати курсу за рахунок Вашої організації.

Підсумкова атестація в дистанційному режимі.

Часті формування нових навчальних груп. Групи формуються щодня.

Поєднання навчання і роботи, так як навчання проходить в дистанційному режимі.

Сертифікат. Сторона №1 Сертифікат. Сторона №2

Видається документ*:

Після закінчення навчання видається Свідоцтво про проходження курсу із зазначенням академічних годин, офіційність якого можна перевірити за посиланням. *Документ видається лише в електронному форматі.

 

Загальні положення

Протягом останніх десятиліть проблема збереження психічного здоров'я стала особливо гострою.

Проблема стресостійкості людини в різних професіях з давніх-давен привертала увагу психологів. Існують професії, у яких людина, у зв'язку з необхідністю постійного контакту з іншими людьми, відчуває почуття внутрішньої емоційної напруженості. До них належать вчителі, психологи, лікарі, вихователі. Особлива «група ризику» – педагоги, оскільки їхня діяльність належить до розряду найбільш емоційно напружених видів праці.

У зв'язку з модернізацією системи освіти в суспільстві постійно підвищуються вимоги до всіх аспектів діяльності педагога: знань, умінь та навичок. Така ситуація створює педагогу додатковий емоційний дискомфорт, посилює нервово-психічне напруження і може спричинити виникнення синдрому емоційного «вигорання».

Актуальність проблеми емоційного «вигорання» обумовлена ​​складним характером синдрому, який потребує створення відповідного інструментарію щодо його попередження та корекції.

В даний час загальноприйнятим і найбільш уживаним є визначення вигорання, як синдрому емоційного виснаження, деперсоналізації та зменшення особистісних досягнень.

Синдром емоційного вигорання проявляється як емоційна сухість педагога, розширення сфери економії емоцій, особистісна відстороненість, ігнорування індивідуальних особливостей учнів і впливає на характер професійного спілкування вчителя. Багато педагогів відзначають наявність у них таких психічних станів: тривожність, зневіру, пригніченість, апатія, розчарування, хронічна втома.

Так, згідно з дослідженням «Навчати і навчатися: як і куди зростати українському вчительству?», яке було проведене у 2018 року, 32,4 % вчителів України почувають себе емоційно виснаженими, 11 % – часто відчувають роздратування та злість, 25 % – не отримують підтримки від свого керівництва, 26 % – відчувають стрес через відповідальність за поведінку і вчинки учнів поза уроками і школою.

Цікавість до теми вигорання обумовлена практичним запитом. Тому що феномен вигорання виникає в контексті роботи педагога та має негативні наслідки для нього, закладу, де він працює та психічного благополуччя всіх учасників освітнього процесу: учнів, батьків, колег, тобто тих, з ким він взаємодіє.

Актуальність

Робота з педагогами є надзвичайно важливим напрямом психологічного та соціально-педагогічному супроводу освітнього процесу. Педагогам, як нікому, потрібна психологічна підтримка, адже введення будь-яких інновацій для багатьох вчителів, вихователів може супроводжуватися стресом, емоційною напругою та нервовим перевантаженням.

Подібна тенденція пов’язана з тим, що педагогам буває складно адаптуватися до нових умов, які диктує сучасна освіта, особливо тим, які мають досить великий стаж роботи.

Поява нових вимог до оформлення документації, впровадження інклюзивного навчання, необхідності використовувати інтерактивні методи викладання, участь в конкурсах та відкритих заходах, жорсткі часові рамки, організаційні моменти педагогічної діяльності, відповідальність перед адміністрацією, батьками та суспільством загалом інші нововведення ставлять сучасного педагога в зовсім нові умови, які ускладнюють і без того напружену педагогічну діяльність, провокують появу невротичних розладів та психосоматичних захворювань.

Виникнення нових стресогенних факторів потребує особливої уваги до збереження психічного здоров’я педагогів.

Емоційно врівноважений педагог, окрім самозберігаючої позиції, краще справляється з задачами, які ставить перед ним педагогічна діяльність, більш адекватно й справедливо сприймає своїх учнів і вихованців, доброзичливий у спілкуванні з ними та їхніми батьками.

Емоційно врівноважений педагог має сили не тільки давати знання, але й організувати розвиваючий простір для всебічного і гармонійного формування особистості кожної дитини, отримуючи задоволення від власної педагогічної діяльності та результатів своєї праці.

Збереження психічного здоров’я дітей, учнів також не можливе без роботи з педагогами в напрямі профілактики емоційного вигорання й покращення свого психічного здоров’я.

Проблема профілактики синдрому емоційного вигорання є сьогодні досить актуальною темою.

Емоційне вигорання являє собою надбаний стереотип емоційної, в основному професійної, поведінки. Сучасні дослідники виділяють близько 100 симптомів, так чи інакше пов’язаних з «емоційним вигоранням». Серед них: агресивні й тривожно-депресивні стани, переживання провини й залежності від робочих процесів, психосоматичні розлади, проблеми зі сном, негативне ставлення до роботи тощо.

«Вигорання» частково є функціональним стереотипом, оскільки дозволяє людині дозувати і економно витрачати енергетичні ресурси. Разом з тим, можуть виникати його дисфункційні наслідки, за яких «вигорання» має негативні чинники для виконання професійних обов’язків і стосунків з оточуючими. Наслідки «вигорання» можуть проявляться як в психосоматичних розладах, так і в суто психологічних (когнітивних, емоційних, мотиваційних) змінах особистості.

В контексті професійної діяльності негативні наслідки міжособистісних робочих комунікацій визначаються поняттям «професійне вигорання». На думку А. Ленгле, – «це типовий феномен нашого часу».

Наукові дані показують, що синдром вигорання викликає появу депресивних настроїв, почуття безпорадності й відсутності сенсу свого існування, низьку оцінку власної професійної компетентності, що, в свою чергу, має наслідки для працездатності людини, знижуючи продуктивність діяльності. Також синдром вигорання провокує підвищення ступеню захворюваності фахівців.

Актуальність дослідження профілактичних аспектів феномену емоційного вигорання обумовлена його міждисциплінарним характером і включеністю в низку фундаментальних проблем сучасної психології. Його дослідження дозволяє відкрити особливості синдрому вигорання, прослідкувати механізми негативного впливу професії на його розвиток, виявити фактори, що обумовлюють його виникнення, проаналізувати методи й способи профілактичної роботи, спрямованої на попередження можливих порушень в когнітивній, емоційній і поведінковій сфері, що має особливу актуальність для професій типу «людина-людина».

Цільова аудиторія

Навчальний курс розроблений для педагогічних працівників закладів дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), позашкільної освіти, адміністрації закладів освіти, практичних психологів, соціальних педагогів.

Мета навчального курсу

Метою навчального курсу є розширення знань педагогічних працівників про формування практичних умінь щодо профілактики синдрому емоційного вигорання і підтримки психічного здоров’я педагогічних працівників.

Завдання навчального курсу

  1. Актуалізувати процес самоаналізу педагогічних працівників.

  2. Познайомити з прийомами саморегуляції емоційного стану.

  3. Оптимізувати самооцінювання педагогів і зняти психоемоційне напруження.

  4. Сформувати позитивне самоприйняття і сприйняття навколишнього світу.

  5. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів освіти.

Профілі базових компетентностей педагогічних працівників

  • професійно-педагогічна компетентність – обізнаність із новітніми науково обґрунтованими відомостями з основ конфліктології, педагогіки, психології, методик, інноватики для створення безпечного освітньо-розвиткового середовища, що сприяє цілісному індивідуально-особистісному становленню здобувачів освіти;

  • соціально-громадянська компетентність – розуміння сутності поведінки, яка потрібна для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, в сім’ї, на роботі, уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів, повага до закону, дотримання прав людини і підтримка соціокультурного різноманіття;

  • загальнокультурна компетентність – усвідомлення власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших;

  • мовно-комунікативна компетентність – володіння системними знаннями про норми і типи педагогічного спілкування в процесі організації колективної та індивідуальної діяльності, вміння вислуховувати, відстоювати власну позицію, використовуючи різні прийоми розміркувань та аргументації, розвиненість культури професійного спілкування, здатність досягати педагогічних результатів засобами продуктивної комунікативної взаємодії;

  • психологічна компетентність – усвідомлення ціннісної значущості фізичного, психічного і морального здоров’я особистості;

  • компетентність соціальної взаємодії із суспільством, спільнотою, колективом, друзями на основі співпраці, прийняття іншого з усіма його особливостями, запобігання виникненню конфліктів, створення ситуації довіри, встановлення взаєморозуміння і взаємопідтримки;

  • компетентність у культурно-дозвіллєвій сфері, як свідомий вибір засобів для проведення вільного часу, внаслідок чого особистість зростатиме культурно і духовно;

  • інформаційно-цифрова компетентність – здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.

Очікувані результати навчання охоплюють

Знання і розуміння

- поняття та симптоми емоційного вигорання;

- фактори, що сприяють формуванню синдрому емоційного вигорання;

- стратегії розвитку синдрому емоційного вигорання;

- способи профілактики синдрому вигорання, саморегуляції несприятливих емоційних станів;

- техніки для самовідновлення і профілактики вигорання

Розвинені вміння

- організовувати діяльність на компетентнісних засадах (планування, організація, прогнозування, проєктування, оцінювання тощо);

- організовувати та проводити роботу за основними напрямами та видами діяльності;

- використовувати різноманітні методи, форми і технології, техніки профілактики синдрому вигорання, саморегуляції несприятливих емоційних станів;

- діагностувати рівень емоційного вигорання;

- створювати умови для виходу ситуації на якісно

новий рівень розвитку, виробляти нові норми взаємодії;

- розвивати здатність педагога ефективно реагувати на свої потреби та потреби дитини;

- сформувати навички виходу зі складних життєвих ситуацій

Диспозиції (цінності, ставлення)

- цінність особистості;

- готовність до змін, гнучкість, постійний професійний розвиток;

- рефлексія власної професійної практики.

Форми реалізації навчального курсу

Навчальний курс передбачає онлайн навчання.

Навчання відбувається на сайті онлайн освіти Всеосвіта: https://vseosvita.ua/

Терміни навчання

Навчальний курс передбачає 30 годин.

Під час третього модулю учасникам пропонується підготувати план практичних заходів для себе / колег, «Психічне здоров’я тримаю у власних руках» на основі практичного матеріалу, запропонованого в навчальному курсі.

Документ, що засвідчує участь в навчальному курсі

Сертифікат із зазначенням кількості навчальних годин.

Навчальний план 30 годин

Програма підвищення кваліфікації
Найменування розділів, модулів, тем
Всього
годин
Лекції
Самостійна
робота
Практична
робота
Години
контролю
Вид
контролю
Модуль 1. Синдром емоційного вигорання в професійній діяльності педагога
1. Поняття емоційного вигорання.
2. Фактори, що сприяють формуванню синдрому емоційного вигорання.
3. Стратегії розвитку синдрому емоційного вигорання.
4. Симптоми емоційного вигорання.
5. Способи профілактики синдрому вигорання.
6. Діагностика рівня емоційного вигорання.
Всього годин: 11
Лекції: 6
Самостійна робота: 0
Практична робота: 4
Години
контролю:
1
Вид контролю:Тест + Проєкт
Модуль 2. Попередження і психокорекція синдрому емоційного вигорання
1. Способи саморегуляції несприятливих емоційних станів.
2. Тренінг – основна форма роботи з педагогічним колективом з профілактики емоційного вигорання.
3. Техніки для самовідновлення і профілактики вигорання.
Всього годин: 15
Лекції: 6
Самостійна робота: 0
Практична робота: 6
Години
контролю:
3
Вид контролю:Тест + Проєкт
Модуль 3. Презентація проєктів
1. Пошукова діяльність.
2. Підсумковий контроль.
Всього годин: 4
Лекції: 0
Самостійна робота: 0
Практична робота: 2
Години
контролю:
2
Вид контролю:Тест + Проєкт

Обсяг курсу:

30 академічних годин

Після проходження:

Видається свідоцтво із зазначенням академічних годин

Форма навчання:

Дистанційна

Початок навчання:

Ви самі обираєте зручний для Вас час

Інформація про організацію

Найменування
ТОВ «Всеосвіта»
Мова навчання
Українська
Адреса для листування
04080, м.Київ, вул. Кирилівська, будинок 82, офіс 256
Режим і графік роботи
з 9.00 до 18.00, перерва на обід з 13.00 до 14.00
Контактний телефон
Служба підтримки 0 (800) 331 031 (дзвінок безкоштовний)