Вживання матронімів стає важливим елементом формування суспільства з глибокою повагою до матері/жінок та суттєво впливає на формування нового вільного від стереотипів світогляду. Подібні ініціативи спрямованні на формування поважного ставлення до матерів/жінок та впливають на знецінювання російської пропаганди та радянських наративів. Саме російська пропаганда нав'язує нам, що жінка повинна обмежуватися в правах. До антифеміністичних поглядів постійно закликає російська православна церква наголошуючи, що жінка все має стерпіти.
Відтепер скрізь, де згадується ПІБ, буде написано ПІБ/ПІМ.
15 серпня з'явилася інформація, що Станіслава Литвиненко, донька Лесі Литвиненко засновниці Всеосвіти, змінила своє «по батькові» на «по матері» продемонструвавши глибоку повагу до матері. Ця новина набула розголосу та викликала жваві обговорення далеко за межами освітньої спільноти. Для багатьох вчинок Станіслави став прикладом, що дитина має право обирати ініціали «по батькові» людини, яка її виховала. Раніше Станіслава була Миколаївною, тепер Лесіївна! Дитина самостійно прийняла таке рішення та в 16 років змінила ПІБ на ПІМ.
Приклад Литвиненко Станіслави Лесіївни надихнув багатьох українців вшанувати своїх матерів, які виховували дітей без допомоги біологічного батька. Всеосвіта на своїй платформі толерантно та з повагою ставиться до такого рішення користувачів.
Редакторка Ольга Васильєва на своїй сторінці ФБ опублікувала допис про матроніми та їх широкий вжиток в українській культурі. Далі пряма мова пані Олі.
16-річна сміливиця Стася Литвиненко наробила ґвалту в соцмережах, коли змінила імʼя по батькові на імʼя по матері (патронім на матронім, ПІБ на ПІМ).
Матронімом може бути і імʼя по матері, і прізвище, і прізвисько, і псевдонім.
Загалом нічого надзвичайного в цьому немає. В українській мові багато матронімічних прізвищ, більшість із яких має суфікси -ин (Лесин — син Лесі, Ващишин — син Васьки (Василини) тощо) та -ич (Оленич — син Олени, Мотрич — син Мотрі тощо). Є й з іншими суфіксами: Мотрій (син Мотрі), Палагнюк (син Палажки), Гапко (син Гапки) тощо. Явдощук, Катеринчук, Іринчук; Горпиненко, Одарченко, Хівренко...
Якщо жінка виховувала дитину сама, використання матронімів справедливе та закономірне. Або якщо вона не знає, хто батько, чому повинна вигадувати якесь імʼя по батькові, якщо може дати своє імʼя по матері? Це навіть не фемінізм, а здоровий глузд.
у їдиші: Рохлін — син Rokhl (Рахілі), Фрумін — син Фруми;
у нідерландській: Лютен (Luiten — від Лютгарти), Розен (Roosen — від Розмарі);
у ісландській: Гельгуссон (син Гельги), Гельгудоуттір (донька Гельги);
у сербській і хорватській: Мандич (Mandić), Мандушич (Mandušić) — від Мандалени;
у словенській: Марушич (Marušič) — нащадок Марії.
До речі, матронімічні прізвища, що походять від імені Марія, є і в португальській мові — Марінш (Marins), у грецькій — Маріс (Maris) та інших. А в українській це цілий квітник прізвищ:
Марієнко, Марійчук, Марійчак;
Марічко, Марійко, Марійчик, Марійченко;
Марусенко, Марусин, Марусич, Марусяк;
Марисенко, Марищенко, Марисюк, Марисяк;
Марушко, Марущенко, Марущак;
Марунин, Марунич, Маруненко, Марунченко, Маруняк, Марунчак.
Тепер зʼявляться і Маріївни з Марійовичами та Оксанівни з Оксановичами, і це чудово!
Українці й українки з 2021 року мають право змінювати в паспорті своє ім'я по батькові на будь-яке. Краще пізно, ніж ніколи. Ми демократична країна, чи не так?
Всеосвіта нагадує, в налаштуваннях профілю є вкладка з окремими налаштуваннями для офіційних нагородних документів «Дані для нагород», де обов'язково мають вказуватися офіційні ініціали.
Головна редакторка:
Литвиненко Леся Анатоліївна