Вчителі самі обирають, де підвищувати кваліфікацію, й відмовити їм у цьому не можна

Педагогічні працівники самостійно обирають, де і як підвищувати кваліфікацію, формують свої пропозиції до плану підвищення кваліфікації та надають їх на розгляд педагогічній раді. Будь-який примус чи тиск щодо вибору педагогічним працівником суб’єкта, програм, видів, форм, місця підвищення кваліфікації є неприпустимим, – зазначають в Мінністерстві освіти.

Педагогічна або вчена раба мають дійти згоди з педагогічним працівником у цьому питанні з урахуванням наявних можливостей освітнього процесу та фінансового забезпечення.

Також у Міністерстві освіти і науки вкотре надали роз’яснення щодо процесу вільного вибору педагогом суб’єкта підвищення кваліфікації.

Завданням педагогічного працівника є пошук можливостей для підвищення кваліфікації у будь-який спосіб – безпосередньо на сайтах суб’єктів підвищення кваліфікації, на різноманітних інформаційних чи спеціальних ресурсах, у тематичних групах тощо та через запит необхідної публічної інформації безпосередньо у суб’єкта підвищення кваліфікації.

Під час вибору суб’єкта підвищення кваліфікації рекомендуємо з’ясовувати питання:

• наявності інформації про нього у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), зокрема шляхом подання безкоштовного запиту на вебсайті Міністерства юстиції України;
• наявності вебсайту суб’єкта підвищення кваліфікації, оприлюднення на ньому програм підвищення кваліфікації і їх відповідність вимогам законодавства, зокрема пункту 10 Порядку;
• наявності зразка документа про підвищення кваліфікації, його оприлюднення суб’єктом підвищення кваліфікації на своєму вебсайті та наявність у ньому інформації, визначеної пунктом 13 згаданого Порядку.

За п. 17 Порядку планування підвищення кваліфікації здійснюється у 2 етапи — перспективне планування та планування на поточний рік. За результатами першого етапу затверджується орієнтовний план підвищення кваліфікації на наступний календарний рік, за результатами другого – річний план підвищення кваліфікації.

Педагогічний працівник подає до педагогічної ради свої пропозиції:

• до орієнтовного плану достатньо подати пропозиції щодо напряму та суб’єкта підвищення кваліфікації;
• до річного плану потрібно подати пропозиції що містять інформацію про тему (напрям, найменування) відповідної програми (курсу, лекції, модуля тощо), форму, обсяг (тривалість), вартості підвищення кваліфікації чи про безоплатний характер надання такої освітньої послуги (можливість самостійного фінансування підвищення кваліфікації педагогічним працівником), а також про суб’єкта підвищення кваліфікації (повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності) фізичної особи, яка надає освітні послуги з підвищення кваліфікації педагогічним працівникам (для фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб – підприємців).

Пропозиція педагогічного працівника не буде розглянута педагогічною радою якщо не відповідає зазначеним вище вимогам.

Строк подання пропозицій до орієнтовного плану визначається внутрішньо у закладі. Строк подання пропозицій до річного плану становить 15 календарних днів з дня оприлюднення керівником закладу (уповноваженою ним особою) загального обсягу коштів, передбаченого у кошторисі закладу для підвищення кваліфікації.

За погодженням педагогічного працівника, керівника відповідного закладу (уповноваженої ним особи) і суб’єкта підвищення кваліфікації строки (графік) підвищення кваліфікації такого працівника протягом відповідного року можуть бути уточнені без внесення змін до плану підвищення кваліфікації.

Облік результатів підвищення кваліфікації протягом року здійснює педагогічний працівник. Важливо, щорічно не пізніше 25 грудня працівник повинен поінформувати керівника закладу освіти або уповноважену ним особу про стан проходження ним підвищення кваліфікації у поточному році з додаванням копій отриманих документів про підвищення кваліфікації. Відповідна інформація зберігається в особовій справі працівника відповідно до законодавства.

Звертаємо Вашу увагу, що вимога щодо проведення самооцінки педагогічним працівником, яка згадувалася у першій редакції Порядку та могла бути протлумачена як необхідність створювати окремий документ, у чинній редакції Порядку відсутня.

Тому проведення самоаналізу, наприклад для усвідомлення питання які компетентності вже сформовані, а які потребують вдосконалення – залишається виключно на розсуд педагогічного працівника.

Якщо ви потрапили в ситуацію, коли ваше право вільно обирати суб'єкта підвищення кваліфікації обмежують, просимо вас звертатися до редакції «Всеосвіти». Наша команда допоможе вам відстояти свої права!

Читайте також: Підвищення кваліфікації вчителів: роз’яснення Любомири Мандзій

#МОН #Підвищення_кваліфікації