30 січня 2020 о 13:34

Підсумки онлайн-семінару «Психологічна служба в системі освіти України»: короткі тези з виступів спікерів

Cтисла довідка про те, як саме відбувся онлайн-семінар і про що розповідали спікери.

Учора, 29 січня, на платформі «Всеосвіта» відбувся Всеукраїнський онлайн-семінар «Психологічна служба в системі освіти України». Учасники семінару мали змогу послухати доповіді спеціалістів з цієї галузі та отримати відповіді на важливі запитання.

Під час онлайн-семінару були розглянуті питання діяльності психологічної служби, прав і обов’язків психологів і соціальних працівників, підвищення кваліфікації та перспективи розвитку в системі освіти.

Пропонуємо вам познайомитись з усіма спікерами вчорашнього онлайн-заходу і переглянути їхні виступи.

СПІКЕРКА: Ольга Флярковська, начальниця відділу психологічного супроводу та соціально-педагогічної роботи ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», доцентка кафедри державної служби та менеджменту освіти ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України, к.п.н.

Тема доповіді: Стан та розвиток психологічної служби у системі освіти України

Відповідно до статті 76 Закону України «Про освіту» діє психологічна служба, положення про яку затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки. Психологічне забезпечення освітнього процесу в закладах освіти здійснюють практичні психологи.

Соціально-педагогічний патронаж у системі освіти сприяє взаємодії закладів освіти, сім’ї і суспільства у вихованні здобувачів освіти, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує консультативну допомогу батькам. Соціально-педагогічний патронаж здійснюється соціальними педагогами.

За своїм статусом практичні психологи та соціальні педагоги закладів освіти належать до педагогічних працівників.

Структура психологічної служби:

Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти».
Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи Національної академії педагогічних наук України.
Навчально-методичні центри/кабінети/лабораторії психологічної служби Автономної Республіки Крим, обласні, Київський(а) і Севастопольський(а) міські.
Районні (міські) навчально-методичні центри/кабінети/лабораторії психологічної служби, методисти психологічної служби районних (міських) методичних центрів/кабінетів/лабораторій, управлінь (відділів) освіти, об’єднаних територіальних громад (далі – ОТГ); підрозділи психологічної служби у закладах вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти; практичні психологи і соціальні педагоги психологічної служби закладів освіти.

Завдання психологічної служби:

Сприяння створенню умов для соціального та інтелектуального розвитку здобувачів освіти, охорони психічного здоров’я, надання психологічної та соціально-педагогічної підтримки всім учасникам освітнього процесу відповідно до цілей та завдань системи освіти.

Відео виступу спікерки: https://youtu.be/gCH_qlPvXdA?t=194

СПІКЕРКА: Вікторія Мельничук, соціальна педагогиня, завідувачка сектору соціально-педагогічної роботи відділу психологічного супроводу та соціально-педагогічної роботи ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», керівниця ГО «Простір»

Тема доповіді: Діяльність працівників психологічної служби у реалізації Концепції Нової Української Школи

Конкурентоспроможність фахівців психологічної служби і всіх педагогічних працівників визначаються їх професіоналізмом і залежать від рівня кваліфікації, досвіду педагогічної діяльності, майстерності, наявності професійно-значущих якостей і мобільності. В умовах нинішніх змін фахівець повинен розвиватися, і підвищення кваліфікації надає таку можливість кожному педагогу.

Постановою КМУ від 21 серпня 2019 року № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» затверджено «Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників», постанова від 27 грудня 2019 року № 1133 «Про внесення змін до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників»:

Визначення механізмів, видів, форм, тривалості, періодичності, порядку оплати, умов і порядку визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічних (науково-педагогічних) працівників закладів освіти і науково-методичних установ незалежно від їх організаційно-правового статусу, форми власності та сфери управління
Удосконалення правового регулювання діяльності закладів освіти, юридичних та фізичних осіб у сфері підвищення кваліфікації педагогічних (науково-педагогічних) працівників.

Загальний обсяг підвищення кваліфікації педагогічного або науково-педагогічного працівника закладу загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти не може бути менше ніж 150 годин на п’ять років
Загальний обсяг підвищення кваліфікації педагогічного працівника закладу дошкільної, позашкільної та фахової передвищої освіти встановлюється його засновником (або уповноваженим ним органом), але не може бути менше ніж 120 годин на п’ять років
Обсяг підвищення кваліфікації шляхом участі педагогічного або науково-педагогічного працівника у програмі академічної мобільності зараховується в межах визнаних результатів навчання, але не більше ніж 30 годин або один кредит ЄКТС на рік

Нагадуємо! Усі сертифікати проєкту «Всеосвіта» зараховуються у підвищення кваліфікації. Обирайте курси, вебінари чи участь в семінарах.

Відео виступу спікерки: https://youtu.be/gCH_qlPvXdA?t=1476

СПІКЕРКА: Олена Черниш, практична психологиня і соціальна педагогиня загальноосвітньої школи I-III ст. №215 м. Київ, керівниця ГО «Центр сучасної психології «Міррада»

Тема доповіді: Психологічний супровід учасників освітнього процесу. Практичний аспект

Як соціальним педагогам і практичним психологам навчитись планувати свою роботу та зберігати спокій? Уявіть ситуацію: практичний психолог біжить до вчителя 2-го класу обговорити певні проблеми. Часу обмаль, але поки він біжить коридором, встигає отримати ще 5 заявок від колег. Тобто потік інформації великий і її потрібно вміти розсортувати і спланувати власну діяльність так, щоб нікого не образити і виконати все, що від фахівця очікують.

У плані самоорганізації я рекомендую спеціалістам мати робочий зошит чи щоденник, в якому фіксуватиметься вся інформація із різних джерел. Також на робочому столі має бути «тижневий графік-сітка». Цей графік створюється за принципом сітки: зверху-вниз прописуєте дні тижні, у шапці – кількість уроків або годин. До цього графіка можна внести обов’язкові заходи, які є у річному плані або ті, до яких ви отримали попередній запит.

Так ви зможете побачити вільні віконця. Що робити з вільним часом? Наприклад, ви отримали запит, і вам необхідно зібрати інформацію або призначити консультацію тощо. Такі дії збережуть фахівця від стресу і психо-емоційної напруги.

Щоб виконати заплановані види роботи і отримати результати, необхідно:

Поставити задачу – це те, над чим ви плануєте працювати. Розпочинайте з мети.
Зібрати інформацію.
Спостерігати за поведінкою учнів
Діагностувати проблему (якщо у цьому є потреба). Попередній моніторинг ситуації чи поведінки дитини.
Підбити підсумки.
Учнів і вчителів необхідно ознайомити із результатами діагностики. Але фахівець не має права озвучувати індивідуальні результати когось із учнів (якщо запит стосувався однієї дитини). Усі результати, які спеціаліст озвучує перед дітьми, педагогами і батьками мають носити узагальнений характер у вигляді загальних даних і рекомендацій.

Відео виступу спікерки: https://youtu.be/gCH_qlPvXdA?t=5077

СПІКЕР: Віталій Панок, директор Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи НАПН України, доктор психологічних наук, професор

Тема доповіді: Психологічна служба: проблеми та перспективи розвитку

Є чимало проблем, пов’язаних із діяльністю психологічної служби в системі освіти. Я хочу виокремити лише дві нагальні проблеми: це підвищення кваліфікації і професійний рівень психологічних працівників.

Рівень професіоналізму працівників потребує суттєвого покращення. У чому це виражається? Сьогодні лунало багато запитань щодо нормативно-правових документів: а працівник психологічної служби відноситься до педагогічних? А чи має бути у психолога окремий кабінет? Відповідь на ці та інші питання прописані у ЗУ «Про освіту». У ньому зокрема сказано, що психолог прирівнюється до педагогічних працівників.

Наступна проблема полягає у підготовці психологів і соціальних педагогів у закладах вищої освіти. Більшість з них взагалі не розуміється на нормативній базі, ніколи не приводили анкетування тощо. Яких спеціалістів ми маємо? Як нам з ними працювати?

Молоді спеціалісти не розповідають дітям і їхнім батькам про результати анкетування чи опитування. Або ж задаються питанням присутності і неприсутності батьків. Але якщо у методиці вказано, що дитину можна опитувати лише в присутності батьків, отже варто робити саме так.

Під час свого виступу Віталій Григорович зауважив, що більшість працівників психологічної служби не знають своїх прав і обов’язків, а тому задають багато запитань, відповіді на які можна віднайти у нормативних документах:

Я не знаю, як це бути в професії і не знати закон, який безпосередньо регулює твою діяльність. Як можна бути в професії і не знати етичних норм своєї діяльності? Не розумію!

Відео виступу спікера: https://youtu.be/gCH_qlPvXdA?t=6781

Виступи спікерів семінару можна переглянути у цьому відео. Усі матеріали, які були показані під час їхніх виступів доступні для завантаження. А також у вас є можливість отримати сертифікат із зазначенням 4 академічних годин!