НУШ, зарплати вчителів, скандали та реформи: якою була сфера освіти у 2023 році

Новий рік 2024 несе нам нові перспективи та сподівання, адже попри війну та урізання коштів, наші освітяни все одно кожен день продовжують свою велику справу: навчання дітей, за якими майбутнє нашої країни та держави. У нашому матеріалі зібрали усі найголовніші події, що відбулися в українській освіті у 2023 році.

Новий міністр освіти та новий скандал

Після одіозного Шкарлета, якому у березні 2023 нарешті показали на двері, міністром освіти став Оксен Лісовий, який до того був директором Малої академії наук.

Першим важливим рішенням нового міністра було повернення логотипа МОН «МОН повернув попередній логотип: "гідне" рішення».

За місяць зʼясувалося, що міністр так само як і Шкарлет, є плагіатором. У його докторській дисертації з філософії, яку він захистив у 2012 році, вчені виявили чимало плагіату та обвинуватили Лісового в академічній недоброчесності. 
Лісовий заявив про нульову толерантність до академічної недоброчесності й подав дисертацію на перевірку до НАЗЯВО. При цьому пообіцяв: якщо у його роботі виявлять порушення, відмовиться від ступеня кандидата наук. Однак влітку 2023 міністр самостійно відмовився від наукового ступеня, тож історія поки знаходиться у глухому куті. Проблема ще й у тому, що доктор наук отримує надбавку до своєї зарплати, у випадку Лісового — це понад 10 років. Чи потрібно буде повертати ці кошти та як тепер буде з самим фактом плагіату, так і залишилося без відповіді.

Реформа НУШ продовжується

Після пʼяти років без фінансування, у Міністерстві освіти визнали, що питання розвитку Нової української школи стоїть гостро. Грошей на нові підручники немає, питання з електронними книжками не вирішено, а на продовження роботи з дітьми хоча б за допомогою мультимедіа, також немає коштів. 
Нарешті, у грудні 2023 року Міносвіти видали на розвиток НУШ мільярд гривень, які використають для мультимедійних класів. Окрім того, було затверджено стандарт переходу на 12-річну освіту з 2027 року. Про це ми писали докладніше у статті про реформу старшої школи.

Серйозна проблема укриттів

З початком повномасштабної війни та відновлення очного навчання питання безпеки дітей постало особливо гостро. Однак, попри щільну підготовку, лише 87% укриттів навчальних закладів були хоча б на половину готові для безпеки дітей. У 2023 на укриття виділили ще 1,5 млрд гривень, хоча Лісовий заявив: для повноцінного облаштування потрібно 153 млрд гривень, однак взяти їх немає де. 
Разом з тим виявилося, що й вже побудовані укриття небезпечні: через корупцію та недогляд деякі з них руйнуються без російських атак.

Однак є й успіх: наприклад, робота підземних шкіл, таких як метрошкола у Харкові. Зараз діти вчаться у класах, облаштованих на станціях метро, а до літа відкриють окреме приміщення, яке вмістить 900 дітей. На одному навчальному закладі місто не зупиниться. Будують підземну школу й у селищі Коротичі на Харківщині. Вона зможе витримати пряме влучання ракети. А у Львові триває будівництво першої в Україні школи, спроєктованої 3D-принтером.

Окрім того, посилюють безпеку й у школах — очільник МВС Ігор Клименко повідомив, що у кожному навчальному закладі тепер перебуватиме поліціянт, а у закладах прикордонної зони їх буде до 50 осіб. А на входах до шкіл також встановлять металошукачі та арки. Особливу увагу звертатимуть на школи, розташовані неподалік зони бойових дій та кордону з Білоруссю.

Вчителі: зарплата та еміграція

Одна з головних проблем сфери освіти, яку не можуть вирішити не лише з початку війни, а вже не одне десятиліття. Це зарплати для педагогів. У 2022 році заплановане підвищення було скасоване: усі кошти перейшли до сектору оборони. 
Однак вже у 2023 голова Кабміну Денис Шмигаль пообіцяв підвищення зарплат вчителям на 24%. Однак у грудні 2023, через те, що США вчасно не надали фінансовий транш Україні, встало питання затримки зарплат педагогам. Після того, як це почали обговорювати у ЗМІ, у Верховній Раді пообіцяли, що будуть виплачені усі кошти до копійки, однак про підвищення зарплати поки не йдеться. Окрім того, Японія надала Україні мільярд гривень на сферу освіти, а саме — на підвищення зарплат вчителям.

Окрім того, МОН цьогоріч було занепокоєне й тим, що чимало вчителів досі не повернулося з-за кордону через війну. Лісовий пообіцяв підвищення зарплат педагогам вже з наступного року. Анонсували в Україні й створення Гвардії вчителів. Такі педагоги покликані повертати українську освіту та культуру на деокуповані території.

Джерело: Укрінформ

Скасування відстрочок та заочного навчання

Вищу освіту теж спіткало багато змін. З 2024 року студенти обиратимуть конкретну спеціальність не одразу при вступі, а також будуть вчитися на бакалавраті швидше. 

Крім того, матимуть змогу отримати грант на навчання, який витратять на оплату освіти у ЗВО (виші). Це частково змінить систему нарахування стипендій, за якими вже є дуже чутлива заборгованість. 
Окрім того, кількість ВНЗ планують зменшити, а також скасують заочну форму навчання, хоча це рішення поки пригальмували у Кабінеті міністрів. У МОН казали, що ці форми – рудимент минулого, тому Лісовий пообіцяв її реформувати.

Також важливим кроком стане скасування відстрочки для тих студентів, які здобувають повторну вищу освіту. Ця тема набула значного обговорення, зокрема після того, як журналісти з'ясували, що у ЗВО України здобувають освіту чимало чоловіків, яким вже понад 30 років. Нардепи ж заявили, що це спосіб уникнення мобілізації. Поки це лише обговорюють, однак судячи з усього, вже скоро схвалять. Ще одна важлива тема — це реорганізація університетів, з 2024 року їхню кількість почнуть скорочувати, зокрема Національний авіаційний університет, на базі якого відкриють одразу два. 

Військовий вишкіл та реформи в освіті

В Україні вирішили повноцінно реформувати предмет «Захист України», відтепер до нього додадуть не тільки практичну частину, а ще й актуальні знання: для цього у вчителі беруть бойових офіцерів.
Підлітків будуть вчити не лише теорію, а також опанують навичками збору дронів. Також у програму додали години для проведення відкритих лекцій, екскурсій, додаткові курси медичної допомоги та тренінги щодо дій у надзвичайних ситуаціях.

Сучасні десяти та одинадцятикласники мають змогу навчитися стріляти. Для цього в школах або облаштовують тир, де можна стріляти з пневматичної зброї, або ж відправляють на спеціальні полігони. На новий предмет у школі уряд виділив більше мільярду гривень: усе піде на закупівлю матеріалів та професійний розвиток вчителів.

Ще одна реформа: це повернення у девʼятих та четвертих класах ДПА, хоча експерти наголошують, що присутність цих іспитів створює додаткове навантаження на дітей та змушує батьків все частіше звертатися до репетиторів.

Освітні втрати

У 2023 році однією з причин повернення до очного навчання стали освітні втрати — тобто, зниження якості освіти та головне: результатів учнів під час довготривалого навчання дистанційно та за кордоном. У жовтні 2023 результати оцінювання PISA 2022 лише підтвердили проблему: якщо з природничими науками у наших учнів ще все більш-менш, то з математикою та читанням дуже погано. Міністр освіти назвав освітні втрати очікуваними, до того ж такі ж самі результати показав тест і в інших країнах.

Тим часом 68% українських батьків за кордоном скаржаться на те, що діти вимушені навчатися одразу у двох школах: закордонній та українській, тому що все ще немає збалансованого механізму навчання без перевантаження.  Проте, деякі позитивні зміни є: МОН погодило, що дистанційно дітям за кордоном варто вивчати українську мову та літературу, історію, географію, громадянську освіту та захист України. Заняття займатимуть 6 – 8 годин на тиждень. Оцінки з інших предметів, які діти вивчатимуть в іноземних школах, їм перезарахують після повернення в Україну.
Також варто додати, що саме у 2023 фахівці вперше назвали гаджети та штучний інтелект справжніми викликами в освіті: ці фактори вплинули на негативну тенденцію у мовленнєвому розвитку дитини. 

Зміни у мовах та їдальнях

У 2023 році Міносвіти поновило реформу шкільного харчування, яка була на паузі з часів пандемії. На цей раз збалансоване меню для школярів доробили та почали вводити у школах різних регіонів. Окрім майстер-класів, проводять також онлайн-зустрічі, а на навчання фахівців окремо виділять кошти. Також проведуть розʼяснювальну роботу з батьками, дітьми та вчителями, щоб створити правильну атмосферу.

Також реформування зазнало й викладання мов. По-перше, у школах нарешті зачинилися двері за російською мовою: тепер навіть на перерві чи у не робочий час викладачі мають спілкуватися виключно українською. Це правило прописане окремо. Також Верховна Рада розглянула закон про мову нацменшин і з 2024, у рамках євроінтеграції, викладання рідних мов для нацменшин збільшать. Російської це не стосується аж ніяк, адже вона є мовою країни-агресора.
Ну і нарешті, англійська стала мовою міжнародного спілкування, а це означає, що її використання та навчання значно розширять.

Скандали з викладачами

Конфлікти та скандали трапляються дуже часто у сфері освіти. Проте у 2023 великий скандал розгорнувся навколо викладачки Львівської політехніки Ірини Фаріон. Спочатку вона критично висловилася щодо російської мови у ЗСУ, а потім втрапила у ситуацію з особистими даними хлопця з Криму. Скандал тривав кілька тижнів, викладачку намагалися звільнити з університету. Зараз Фаріон подала зустрічний позов, тому офіційно вона не звільнена, вирішення триває.

Друга історія сталася у медичному університеті Дніпра, де студентку обурило, що одна з викладачів спілкується на парах російською. Це викликало хвилю хейту, причому — у два боки. Спочатку на викладача, а потім — на студентку. Одногрупники захищали викладача за її досвід роботи та казали, що говорити російською вона просила нібито зі старим пацієнтом лікарні. Наразі конфлікт ще не вирішено.

Раніше ми вже рахували, на що у 2023 році у Міносвіти так і забракло коштів.