На сторожі чистої вимови: як логопеди лікують та рятують наших дітей

Дефекти мови трапляються і в дорослих, але найчастіше це повʼязане з тим, що батьки вчасно не звернулися за допомогою до фахівця-логопеда. Ми вирішили детально поговорити про цю важливу галузь, без якої розвиток дітей з дефектами мови був би досить важким.

Хто такий логопед та у чому його користь?

Людина, далека від педагогіки та психології дітей може подумати, що логопед лише займається вправами на виправлення вимови та вчить малюка проговорювати деякі звуки та літери. Проте, це далеко не весь функціонал! Сьогодні логопед зіштовхується з цілим рядом задач:

• Розширення та збагачення словникового запасу дітей та розвиток звʼязного мовлення.

• Робота з граматичними помилками та адаптація до мови.

• Психологічне дослідження стану дитини, щоб зрозуміти — чи проблема лише у вимові, або ж потрібен психолог та педагог-дефектолог.

Загалом, під час своєї роботи логопед часто стикається з багатьма серйозними викликами та проблемами.

Логопед: неоціненна чи знецінена праця?

Головний виклик у логопеда, як взагалі у будь-якої людини, що присвятила своє життя освітньому процесу в Україні, це зарплата. Хоча логопед й лікує дитину від дефектів вимови, все ж для цього процесу, переважно, потрібна педагогічна освіта за спеціальністю «Корекційна педагогіка» за напрямком «Логопедія». Деякі логопеди після першої освіти йдуть здобувати другу — за фахом «дитяча психологія», адже ці напрямки взаємоповʼязані.

За кілька років навчання та важливу роботу з дітьми логопед отримує від 11 до 15 тисяч гривень, згідно з вакансіями на українських ресурсах. Більші виплати пропонують лише у приватних закладах чи взагалі, у вакансіях, не повʼязаних з роботою з дітьми.

Для порівняння — у різних частинах Європи логопед-фахівець може отримувати від 1000 до 3000 євро.

Росте покоління дітей, які не говорять

Дитячі психологи та педагоги-дефектологи в один голос стверджують: сучасні діти набагато важче опановують мовлення, ніж попередні покоління. Про це ще 8 років тому попереджали й фахівці UNICEF, коли говорили про проблеми сучасних дітей. У чому полягають основні проблеми?

• Гаджети та мультимедіа. Сьогодні діти мають набагато більше можливостей використовувати сучасні технології: дивитися мультфільми, грати у мобільні ігри та взагалі, проводити час цікаво, проте — без спілкування з однолітками чи дорослими. Варто зауважити, що і для деяких сучасних батьків легше дати дитині телефон, щоб зекономити час.

• Ніхто не грає у дворах. Раніше діти виходили гуляти та спілкуватися з однолітками частіше. За відсутністю дорослих, адаптація до вимови йшла швидше, адже поруч не було так званих «перекладачів». Сучасні діти рідше гуляють не лише через гаджети, але й через те, що небезпеки навколо, особливо з початком повномасштабної війни, побільшало.

• Діти мовчать до трьох років. Ще приблизно 10 років тому дітей, які не заговорили у трирічному віці, було в декілька разів менше, ніж зараз. За даними ЮНЕСКО, 93% дітей у віці від 3 до 5 років щодня проводять біля екрана телефону більш як 4 годин. Цей час безумно перевищує час спілкування з батьками (якщо обидва працюють), а кожні 30 хвилин, які дитина проводить у віртуальному світі, збільшують відставання в розвитку мови до 49%. Також великою проблемою є й те, що батьки можуть не заохочувати дитину вимовляти слова чи формувати мовленнєвий звʼязок, а просто намагаються вгадати, що саме хоче сказати їхня дитинка одним звуком.

Як з цим боротися? На що варто звернути увагу батькам

Мовний розвиток дитини починається з того моменту, коли батьки вперше чують слово — вже тоді фахівці рекомендують більше розмовляти з дитиною та заохочувати її говорити. Пік розвитку мовлення дитини припадає на 2—4 роки. У цьому віці психологи радять відвідувати логопеда планово раз на рік, щоб контролювати ситуацію та попередити проблему.

Окрім того, до логопеда варто звернутися, якщо:

1. До 1 року дитина не реагує, коли до неї звертаються та не вміє лепетати.

2. До 2 років не відповідає на питання, не може скласти просте речення.

3. До 4—5 років малюк не може запамʼятати віршика, втрачає букви в словах, неправильно вимовляє окремі звуки. У 6 років не може скласти розповідь та погано вимовляє звуки.

4. Якщо у 7—8 років у дитини виникають проблеми з читанням та письмом.

Тобто, як ми бачимо, проблеми з мовленням провокують подальші проблеми зі сприйняттям інформації та навчанням.

Як побудувати заняття вдома?

Найкращою формою засвоєння інформації для дітей 6—8 років є гра. Однак, вона має містити сюжет та рольові завдання, які допоможуть спробувати себе у різних ролях. Ось кілька порад батькам, як розпочати логопедичні заняття вдома:

Важлива регулярність. Проводити заняття слід щодня, приділяючи хоча б 15 хвилин часу. Однак найкраще займатися тричі на добу по 10 хвилин.

Головні складові заняття: розминка для мовного апарату, логоритміка (вимова проблемних звуків у віршиках та скоромовках), головне робити це синхронно з рухом, в такт стрибків чи крокуючи. Далі дихальна гімнастика на вимову проблемних звуків на видиху, вірші та пісеньки, які варто поєднати з рухом, емоціями та жестами. Окрім того, мають також бути ігри з дидактичним матеріалом та нові вправи.

Займайтесь тоді, коли дитина в настрої. Налаштуйтеся на кропіткий та довготривалий труд, не вимагайте від дитини швидкого результату. 
Складайте та придумуйте ігри з улюбленими героями вашої дитини, це дасть додатковий стимул та задоволення від занять. Вірте в дитину, в себе й поступову мовний апарат зміцніє, а правильна вимова стане нормою! У роботі над вимовою можуть допомогти й професійні мультфільми, ігри в Інтернеті та спеціальні казочки.

Цікаві логопедичні ігри з дитиною

• Скоромовки та чистомовки. Чистомовки (віршики з проблемним звуком) можна скласти самостійно. Для цього в початок та кінець римованого віршика вкладіть звук (або декілька звуків), з якими у дитини й виникають найчастіше проблеми. До речі, рима тут не обовʼязково, головне нескладний сенс та ритм. Чистомовки найкраще за все поєднувати з руханкою, коли дитина робить фізичну вправу та промовляє віршик.

• Ігри в картинки. Підберіть ілюстрації предметів, тварин чи рослин, у складі яких є проблемний для дитини звук. Видрукуйте їх на картки та спробуйте разом з дитиною побудувати цікаву розповідь. Головна умова: для дитини зображення на картинці має бути знайомим.

• «Сплячий поні». Намалюйте разом коника, який спить, а над ним — хмарки, зірочки та сонечко. У хмарках розмістіть слова зі звуками, які «не даються» дитині. Запитайте в дитини, що ж приснилося маленькому поні? Далі разом ретельно промовляйте назву кожної картинки.

Хоча дефекти мови найчастіше — питання часу та корекції, бувають дуже важкі розлади, з якими варто звернутися до фахівців та разом вступити у боротьбу за чисту вимову. Експертка в галузі інклюзивної освіти Маргарита Чайка на вебінарі Всеосвіти розповіла, як відрізнити тяжкі порушення мовлення у дітей.