Рожева Біблія фемінізму: чому фільм «Барбі» варто дивитися сучасним підліткам

Вихід фільму «Барбі» супроводжувало безліч скандальних публікацій. Суспільство розділилося на дві частини: хтось назвав фільм «рожевою рекламою», а хтось — навпаки, вважає стрічку по-справжньому епохальною. Золотої середини тут немає, але один безперечний плюс у фільмі є: це доступна та наочна форма пояснення підліткам, що таке патріархат, фемінізм, гендерна рівність та стереотипи. Детальніше — у нашому матеріалі. 

Дві години фільму — дві теми

Фільм розкриває два головних аспекти суспільства. Перше — це світ Барбіленду, матріархат, у якому чоловіки виконують роль прикрас та доповнень до стильних Барбі. Друге — це реальний світ, у якому Барбі стикається з сексизмом, притисненням жінок та навіть домаганням. Критики стрічки назвали такі повороти у сюжеті спекуляцією та перебільшенням.

Однак, на сценарні ходи можна подивитися і з іншого боку: різки рухи у сценарії — це гротеск. Спеціальне перебільшення реальної проблеми, щоб показати її масштаб. 

А він, до речі, чималий!

Тож, на які проблеми звертає увагу фільм «Барбі»? 

Фемінізм (боротьба за права жінок). Щойно Барбі з ідеального світу Барбіленду потрапляє у реальний світ, вона стикається з сексизмом та неприйнятною поведінкою з боку чоловіків до неї. Так нам ілюстровано показують про проблеми з сексуалізацією жінок у цьому світі. Це одна з головних проблем, які намагаються вирішити прихильники фемінізму (тобто захисники прав жінок).

Ідеалізація матріархату та проблема інклюзивності. Друга проблема — це утопічний суспільний устрій, який панує у Барбіленду. Барбі можуть бути космонавтками, винахідницями — для них немає жодних обмежень з боку чоловіків. Однак, це стосується лише красивих Барбі — зламані та покалічені ляльки живуть окремо від усіх та навіть засуджуються за свої проблеми з зовнішністю. У «ідеальному світі» ляльок немає місця некрасивим та нефотогенічним Барбі. 

Ідеалізація патріархату. У середині фільму в Барбіленді відбувається революція — Кени, які до того слугували лише «доповненням» до Барбі, стають головними. Так починається ера патріархату — тобто, панування чоловіків. Миттєво Барбі позбуваються усіх надбань та отримують єдину роль у суспільстві: бути гарним доповненням до чоловіків. Варто зазначити, що до 1960-х років такий світогляд вважався нормою. Саме тому у фільмі його показують найбільш гротескно.

Суспільство споживання. Коли Барбі потрапляє у реальний світ, вона бачить, що усе навколо завʼязане на споживанні: люди з легкістю відмовляються від дорогих для них речей заради моди, а реклама навколо змушує їх купувати ще більше непотребу. Підліток Саша, яка і є «власницею» ляльки Барбі, говорить про це відверто та винить у цьому саме компанію Mattel, яка і створила Барбіленд привабливим «глянцевим» світом, де усе має бути ідеальним. Це філософський момент: усі стандарти суспільства є штучно навʼязаними та слугують лише меті надмірного споживання. 

«Барбі» — самокритика світу чи спосіб виправдання для Mattel?

Важливим аспектом фільму є присутність у ньому «головного злодія» — це компанії Mattel, яка жорстко контролює Барбіленд та намагається спіймати головну героїню та повернути її назад, у світ, який більше схожий на рекламний плакат 1980-х років.

Саме ця компанія у 1959 році створила першу ляльку Барбі, зауваживши, що дівчата, старші за 10 років, хочуть гратися саме у дорослих ляльок. Так зʼявилася Барбі — доросла жінка з ідеальними параметрами фігури, зачіскою, макіяжем та одягом і миттєво завоювала популярність по усьому світу. 

Така ідеалізація негативно вплинула на самоцінність дівчат, адже миттєво зʼявилися «стандарти краси»: фігура 90-60-90, тенденції моди та гендерна роль: жінка має народжувати дітей, бути господинею, виглядати як супермодель та бути «красивим» доповненням до чоловіків. Культура Mattel перейшла і на телеекрани, і на подіуми. Дівчата та жінки, які не вписувалися у такі стандарти, були приречені або ж шукати спосіб наблизитись до них, або ж отримувати психологічні та нервові розлади. 

Лише у 2010-х жорсткі стандарти поступово відійшли у минуле, а Mattel жорстко розкритикували за більш ніж півстоліття стандартизації та обʼєктивізації жінок. У відповідь на це компанія починає випускати «нестандартних» Барбі, які були більш наближені до реальності. 

Фільм «Барбі» багато критиків сприймають, як спосіб вибачення та роботи над помилками від Mattel. Однак акценти у стрічці зміщені саме на специфіку світу споживання. Тому головне питання: «Барбіленд» створив світ споживання чи навпаки, — став його породженням, залишається відкритим. І відповідь на нього у кожного глядача своя. 

Що ж найголовніше у «Барбі» для підлітків?

Фільм обʼєднує одразу декілька важливих ідей і найголовніше: висловлює їх у доступній формі.
Перша — це питання крайнощів. Матріархат, так само як і патріархат, є крайнощами та жоден з цих світів не підходить для гармонії людей.
Друга — філософія споживання. Сама Барбі протягом фільму розуміє: справжня краса всередині, для неї не потрібна «яскрава обгортка».
Третя: гармонія. Головні герої фільму розуміють, що найголовніше — знайти гармонію всередині себе. Це базовий принцип щасливого життя і досягти цього дуже важко. Однак, можливо, якщо звертатися до внутрішнього голосу та бачити у людині передусім саме особистість, а не його гендерну чи суспільну роль у світі. 

На шляху чекає безліч революцій, як казав Робеспʼєр. Сучасний світ трансформується з миттєвою швидкістю. Він відкидає тиранів, руйнує кордони культури, скасовує застарілі норми. Ця дорога важка, проте має привести нас до майбутнього, у якому немає ролей, а є лише власне бачення світу.
Це ще один інсайт, який фільм транслює через революції та перевороти, які постійно відбуваються у Барбіленді після втечі головної героїні. Вона у цьому контексті як символ волі, яка завжди знайде вихід назовні. Таким чином стрічка формує головну ідею: щастя та свободу доведеться виборювати, але це того варте.