Вже цього року значна частина вчителів історії розпочне роботу за новим Державним стандартом базової середньої освіти та укладеними відповідно до нього модельними навчальними програмами. Зміст курсів, запропонованих до вивчення та форма проведення уроків зазнає змін.
У вебінарі кандидат історичних наук, учитель вищої категорії Олександр Панарін визначить базові компоненти необхідні для уроків історії та громадянської освіти в #НУШ та запропонує авторську методику реалізації вимог Державного стандарту.
Сьогодні вчителі середніх класів стають активними учасниками процесу впровадження Нової української школи. Діти, що прийдуть до нас з 1-го вересня не знають іншої системи, а тому першочергово важливо психологічно підготуватись до нових видів роботи. Для цього варто пригадати принцип «5 стадій прийняття невідворотного» за Елізабет Кюблер-Росс.
Заперечення. Консервативні люди не люблять будь-якої нововведення, а особливо ті, які потребують якихось активних дій.
Гнів. Педагоги починають шукати об’єкт, який є причиною цих нововведень, проте спікер пропонує зосередитись на тому складнику НУШ, який є для вас найцікавішим, а також пригадати свої успіхи.
Торг. Це стадія визнання невідворотності. Тут багато хто починає ставити собі запитання «А що, як я не буду викладати в 5-их класах»?, «А що, як я нічого не буду змінювати?».
Депресія. Ми починаємо досить демотивовано ставитись до того, що нас оточує. Нас перестають цікавити якісь зміни, можливості, що відкриваються для нас. На цьому етапі дуже важлива єдність та підтримка.
Прийняття. Педагоги починають мислити раціонально та сприймати зміни як певний позитив. Вчитель стає вмотивованим.
Для того аби чітко розуміти орієнтири оцінювання учнів нам стане у пригоді Державний стандарт та його вимоги, а також модельні навчальні програми.
Модельні навчальні програми – це документ, який передбачає послідовність досягнення визначених Державним стандартом освіти обов’язкових, загальних та конкретних освітніх результатів. Іншими словами, він розтлумачує зміст Державного стандарту.
Громадянська та історична освітня галузь є найбільш представленою у кількості навчальних програм, і їх існує цілих 10. Серед них є 5 програм інтегрованих курсів та 5 – для звичайних курсів. Спікер не радить обирати одразу один курс, адже на цьому етапі ми ще не маємо певних чітких уявлень про те, що нас чекає. Необхідно оцінювати як модельну навчальну програму, так і ті інструменти, підручники, які нам будуть запропоновані, і лише співставивши їх можна побачити з якою модельною навчальною програмою вам буде краще працювати.
Розпочинаємо урок з обговорення
Коли ми говоримо про викладання в НУШ, ми першочергово маємо зосередитись на особливостях подачі матеріалу.
Найперше, від чого варто відмовитись – монополія на інформацію. Учитель має перестати бути єдиним джерелом інформації. Ми маємо стати певними наставниками у пошуках істини.
Спікер радить розпочинати кожен урок з обговорення, адже це дає можливість дітям переключитись та сконцентруватись на рефлексії, повторенні матеріалу та включенні усіх учнів в цю розмову. Таким чином урок розпочинається динамічно, активно.
Визначаємо конкретні результати для кожного уроку
Кожна тема модельної програми реалізує певні очікувані результати. Тоді і ви, і ваші учні будуть мати спрямованість освітнього процесу.
Формувальне оцінювання
При роботі учнів у парах наша задача як педагогів – спостерігати за тим, яким чином відбувається комунікація, як досягаються спільні результати, корегувати типові помилки, і таким чином покращувати навички роботи у колективі.
Іншим прикладом є можливість взаємооцінювання, коли різним групам пропонується скласти запитання, обмінятись ними один з одним, дати відповіді, а третій групі – оцінити.
Робота з інформацію
Однією з принципових засад НУШ в історичному контексті є підхід до роботи з інформацією. Тут нам стануть у пригоді візуальні джерела, медіатексти, інфографіка, картографічні та документальні джерела.
Творча та проєктна робота
Окремим важливим блоком НУШ є творча та проєктна діяльність учнів. Спікер радить використовувати цей інструмент з користю, проте не зловживати ним, адже часто такі проєкти перетворюються на творчість, якою займається вся сім’я учня. Теми варто підбирати цікавими для самих учнів, та проєкти можуть бути не настільки складними, щоб дитина не змогла з ним справитись сама.
Для того, щоб дізнатись більше про те, як легко розпочати роботу в НУШ з учнями 5 класів переходьте за посиланням та дивіться вебінар Олександра Панаріна.
Зареєструватися на вебінар: https://vseosvita.ua/webinar/uroki-istorii-u-5-klasi-ak-legko-rozpocati-robotu-v-nus-541.html
Вас також може зацікавити такий матеріал: Засади формування цифрової компетентності на уроках інформатики
Користувач:
Фещенко Юлія Вікторівна