Визначення освітніх труднощів першого рівня підтримки в освітньому процесі

Основні напрями роботи фахівців з різними категоріями дітей у ЗЗСО.

Одним із напрямів гуманізації системи освіти України є включення дітей з особливими освітніми потребами в освітній простір. 1 січня 2022 року набирають чинності зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що регулюють організацію інклюзивного навчання. Відтепер створення інклюзивних класів та розподіл освітньої субвенції здійснюватиметься за рівнями надання підтримки.

У вебінарі сурдопедагог, доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник Відділу освіти дітей з порушеннями слуху Володимир Шевченко охарактеризує мету визначення освітніх труднощів у здобувачів освіти і надання їм підтримки в освітньому процесі на рівні закладу загальної середньої освіти та визначить основні напрями роботи фахівців з різними категоріями дітей у ЗЗСО.

Процес визначення категорій освітніх труднощів

Методологія визначення категорій освітніх труднощів встановлює порядок вивчення наявних компетенцій у здобувачів освіти і є обов’язковою для застосування у закладах загальної середньої освіти.

Методологія ґрунтується на дотриманні найкращих інтересів особи та принципах:

індивідуального підходу;
партнерської взаємодії з батьками (законними представниками особи);
об’єктивності;
конфіденційності.

Процес вивчення починається після виявлення освітніх труднощів особи, які впливають на якість освітнього процесу відповідно до віку.

Випадками, які можуть потребувати проведення вивчення є:

випадки, встановлені на рівні закладів освіти;
випадки особистого звернення батьків;
випадки особистого звернення осіб віком від 16 до 18 років до закладу освіти.

За наявності одного і більше маркерів (труднощів) педагогічний працівник ініціює створення Команди психолого-педагогічного супроводу, яка аналізує здатності особи навчатися, її поведінку у різних ситуаціях, спостерігає за її психоемоційним станом особи та проявами девіантної поведінки.

За результатами вивчення Команда психолого-педагогічного супроводу вирішує, що:

особа не має освітніх та/або поведінкових труднощів, які вимагали б додаткової підтримки в освітньому процесі;
у особи виникають незначні освітні та/або поведінкові труднощі, тому батькам (законним представникам) рекомендовано звернутись до ІРЦ для проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку.

Результати оцінки на рівні закладу фіксуються у протоколі оцінки розвитку особи та додаються до особової справи здобувача освіти.

Результати вивчення та визначені напрями підтримки на рівні закладу фіксуються у протоколі засідання Команди психолого-педагогічного супроводу закладу.

Маркери для визначення освітніх труднощів I рівня у ЗЗСО

Фізичні труднощі

Незначні порушення опорно-рухового апарату, які не призводять до ускладнень в освітній діяльності.
Тимчасові порушення функціонування (переломи, струс мозку, пошкодження хребта, оперативні втручання тощо).

Інтелектуальні (когнітивні) труднощі

Тимчасові, непостійні, короткотривалі порушення пам’яті, уваги, мислення.
Розуміє звернене мовлення, проте має обмежений активний словник.
Зниження інтелектуальної активності в період хвороби або під час загострення деяких станів або після перенесеного стресу.
Зниження продуктивності механічного запам’ятовування.

Мовленнєві

Наявність незначних, поодиноких особливостей функціонування мовлення, які можуть бути присутні у різних поєднаннях. Водночас словник достатній, речення правильні, зв’язне мовлення – відповідно до віку. Незначні порушення темпо-ритмічного боку мовлення.

Сенсорні

Порушення зору, слуху, опорно-рухового апарату, які усуваються корекційними засобами та не перешкоджають здобуттю освіти.

Моторні

Незначні порушення опорно-рухового апарату, які не призводять до ускладнень в освітній діяльності.

Навчальні

Наприклад, труднощі засвоєння матеріалу, пов’язані з мовним бар’єром, адаптацією.

Соціадаптаційні труднощі

Поведінкові – короткотривала, несистематична емоційна збудженість.
Особистісні – поодинокі прояви девіантної поведінки.
Соціокультурні – тимчасові труднощі, пов’язані зі зміною соціокультурноого середовища.
Комунікація та взаємодія.

Умови для забезпечення підтримки I рівня в інклюзивних класах закладів загальної середньої освіти

Надання учням підтримки в освітньому процесі.
Реалізація індивідуальної освітньої траєкторії.
Розробка індивідуального навчального плану.
Додаткові індивідуальні та/або групові консультації, заняття з навчальних предметів.
Регулярні консультації педпрацівників.
Оцінювання вибраних методів.
Надання консультативної допомоги в закладі ЗСО соціальним педагогом, практичним психологом, корекційним педагогом.
Надання за потреби логопедичних послуг.

Спікер звертає увагу, що якщо у висновку про комплексну оцінку не зазначено рівня підтримки, дитина може бути в інклюзивній групі з огляду на рекомендації команди психолого-педагогічного супроводу цієї дитини та складність порушень.

Механізми реалізації індивідуальної освітньої траєкторії

Дидактичні зміни під час навчання, гри та роботи з навчальним матеріалом.
Консультації учасників освітнього процесу фахівцями ІРЦ чи іншими фахівцями.
Посилена увага зі сторони психолога закладу дошкільної освіти.

Для того, щоб дізнатись більше про визначення освітніх труднощів першого рівня підтримки в освітньому процесі переходьте за посиланням та дивіться вебінар Володимира Шевченка.