Сьогодні о 16:00
Вебінар:
«
Труднощі навчання: дискалькулія. Практика та досвід роботи
»
Взяти участь Всі події
23 січня 2022 о 12:00
15 0

Психологічний комфорт педагога у закладі освіти

Практичні поради та техніки для збереження психологічного комфорту педагога в закладі освіти.

Забезпечення психологічного комфорту педагога – це та тема, яка буде актуальна завжди, адже вміння правильно організовувати власний час, а також відновлюватись після робочого дня та підтримувати свій емоційний стан є справді необхідним для кожної людини. Не менш важливим є і взаємодія у колективі, спілкування з колегами, так званий «психологічний клімат», оскільки, чим комфортніші стосунки з колегами, тим більш успішним є виконання своїх обов'язків.

У вебінарі практична психологиня вищої категорії Юлія Калініна розгляне переваги використання запропонованих технік, надасть інструментарій для роботи з колективом, техніки самодопомоги та навчить застосовувати дані методи у своїй практиці.

Емоційно-психологічне вигорання

Вигорання – це синдром постійної втоми, емоційного виснаження, який посилаються з часом, втрата активності до справи на фоні тривожності.

Симптоми:

  • небажання працювати, «я нічого не хочу»;

  • втрата здатності отримувати задоволення від того, що раніше приносило радість;

  • порушення когнітивних функцій (пам’ять, увага);

  • негативне мислення, що призводить до порушення сну, харчування.

Вигорання – це захисний механізм організму. Постійне перебування у стресових ситуаціях, негативні переживання та ігнорування цих проблем призводить до того, що організм намагається нас захистити, і ми втрачаємо здатність відчувати. Тобто, якісь базові емоції в нас є, проте бурхливої радості, щасті, подиву ми не відчуваємо.

Вигорання – це не просто втома. Вона з’являється на основі тривожності, а тривожність з’являється у зв’язку з високими стандартами, які людина перед собою ставить, і їх реалізація має принести відчуття значущості, позитивної оцінки соціуму, проте реалізувати їх не вдається, і людина тривожиться. Саме це й призводить до вигорання.

Що з цим робити?

  • Не допускати його.

  • Ставити перед собою реалістичні цілі.

  • Ресурс (відпочинок).

  • Використовувати техніки, які дозволяють позитивно мислити (книги, медитації, здорові звички).

  • Цінувати себе і свою роботу. Якщо те, що ви робите для вас не цінно, ви ніколи не досягнете в цьому успіху.

  • Говоріть «Ні!», якщо вас щось не влаштовує.

А якщо вигорання, все ж таки, настало?

  • Зробити повну переоцінку того, що ви робите.

  • Відпустка.

  • Зменшити навантаження.

  • Зміна напрямку роботи, місця роботи, професії.

  • Звернутись до психолога (навчитись регулювати емоції, розуміти та контролювати свій стан).

  • Прийняти думку про те, що ви є цінним і без тих досягнень, цінні тим, що ви вже є.

Тайм-менеджмент

Тайм-менеджмент – це знання, вміння та навички, завдяки яким людина вміє розставляти пріоритети, точно планує свій час, тим самим, підвищуючи свою особисту продуктивність в організації робочого часу.

Його можна умовно розподілити на корпоративний (робочий) та особистий. Робочий час у педагога досить регламентований, але є ще час, який педагог витрачає на підготовку до уроку, різних заходів, роботу з документацією, спілкування з учнями, батьками тощо. Також залишається особистий час, сім’я, відпочинок, друзі, навчання, хобі, і на все це має вистачити часу.

Перш ніж займатись тайм-менеджментом, варто проаналізувати себе та свої особливості та вміння планувати час. Тут стануть у пригоді:

  • тест на визначення стилю управління часом (Ф. Зімбардо);

  • методика «Самоменеджмент: як добре Ви справляєтесь зі своєю роботою?»;

  • вправа «Мій продуктивний час» тощо.

Спікерка пояснює, що складовою тайм-менеджменту є самоменеджмент, що складається з: управління часом, власними ресурсами, собою, своїм життям для досягнення успіху.

Техніки для тайм-менеджменту:

  • метод «якір»: будь-яка матеріальна прив’язка, яка налаштовує на виконання робочого завдання;

  • метод «помідору»: заснований на дослідженнях роботи нашого мозку: після 25 хвилин роботи потрібно 5 хв відпочинку; після години роботи – 15 хв;

  • метод «швейцарського сиру»: починати виконувати складні задачі з найпростіших, найцікавіших частин.

Психологічний клімат у колективі

Психологічний клімат у педагогічному колективі має свої особливості, у порівнянні з іншими професіями.

  • Поліфункціональність учительської професії.

  • Відсутність часових рамок виконання тих чи інших видів педагогічної праці.

  • Переважно жіночий склад педагогічного колективу.

Основні типи конфліктів у педагогічному колективі:

  • професійні (коли порушуються професійні, ділові зв’язки);

  • конфлікти очікувань (коли поведінка не відповідає загально прийнятим етичним нормам);

  • конфлікти особистої несумісності (неспівпадіння темпераменту, характеру).

Важливу роль у формуванні та підтриманні комфортного клімату відіграє психолог.

Напрямки роботи психолога:

  • вивчення психологічного клімату колективу;

  • проведення тренінгів з адаптації на початку навчального року;

  • профілактика та діагностика емоційного вигорання;

  • аналіз чинників, що зумовлюють конфліктні ситуації;

  • надання психологічної допомоги педагогам.

Проте, звичайно, у створенні та підтримці комфортного клімату беруть участь усі учасники навчального процесу, а особливо керівник.

Способи для підвищення впевненості в собі та самооцінки

  • Пробачати себе за всі невдачі та помилки.

  • Не виправдовуватись.

  • Не соромитись висловлювати свою думку та точку зору.

  • Усвідомити, що всі люди різні.

  • Мати власну думку і критично ставитись до коментарів та порад сторонніх людей.

  • Не намагатись порівнювати себе з іншими.

  • Дозволити собі робити щось недосконало, неідеально.

Для того, щоб дізнатись більше про психологічний комфорт педагога в закладі освіти переходьте за посиланням та дивіться вебінар Юлії Калініної.

Зареєструватися на вебінар: https://vseosvita.ua/webinar/psihologicnij-komfort-pedagoga-v-zakladi-osviti-472.html