Забезпечення психологічного комфорту педагога – це та тема, яка буде актуальна завжди, адже вміння правильно організовувати власний час, а також відновлюватись після робочого дня та підтримувати свій емоційний стан є справді необхідним для кожної людини. Не менш важливим є і взаємодія у колективі, спілкування з колегами, так званий «психологічний клімат», оскільки, чим комфортніші стосунки з колегами, тим більш успішним є виконання своїх обов'язків.
У вебінарі практична психологиня вищої категорії Юлія Калініна розгляне переваги використання запропонованих технік, надасть інструментарій для роботи з колективом, техніки самодопомоги та навчить застосовувати дані методи у своїй практиці.
Вигорання – це синдром постійної втоми, емоційного виснаження, який посилаються з часом, втрата активності до справи на фоні тривожності.
Симптоми:
небажання працювати, «я нічого не хочу»;
втрата здатності отримувати задоволення від того, що раніше приносило радість;
порушення когнітивних функцій (пам’ять, увага);
негативне мислення, що призводить до порушення сну, харчування.
Вигорання – це захисний механізм організму. Постійне перебування у стресових ситуаціях, негативні переживання та ігнорування цих проблем призводить до того, що організм намагається нас захистити, і ми втрачаємо здатність відчувати. Тобто, якісь базові емоції в нас є, проте бурхливої радості, щасті, подиву ми не відчуваємо.
Вигорання – це не просто втома. Вона з’являється на основі тривожності, а тривожність з’являється у зв’язку з високими стандартами, які людина перед собою ставить, і їх реалізація має принести відчуття значущості, позитивної оцінки соціуму, проте реалізувати їх не вдається, і людина тривожиться. Саме це й призводить до вигорання.
Не допускати його.
Ставити перед собою реалістичні цілі.
Ресурс (відпочинок).
Використовувати техніки, які дозволяють позитивно мислити (книги, медитації, здорові звички).
Цінувати себе і свою роботу. Якщо те, що ви робите для вас не цінно, ви ніколи не досягнете в цьому успіху.
Говоріть «Ні!», якщо вас щось не влаштовує.
Зробити повну переоцінку того, що ви робите.
Відпустка.
Зменшити навантаження.
Зміна напрямку роботи, місця роботи, професії.
Звернутись до психолога (навчитись регулювати емоції, розуміти та контролювати свій стан).
Прийняти думку про те, що ви є цінним і без тих досягнень, цінні тим, що ви вже є.
Тайм-менеджмент – це знання, вміння та навички, завдяки яким людина вміє розставляти пріоритети, точно планує свій час, тим самим, підвищуючи свою особисту продуктивність в організації робочого часу.
Його можна умовно розподілити на корпоративний (робочий) та особистий. Робочий час у педагога досить регламентований, але є ще час, який педагог витрачає на підготовку до уроку, різних заходів, роботу з документацією, спілкування з учнями, батьками тощо. Також залишається особистий час, сім’я, відпочинок, друзі, навчання, хобі, і на все це має вистачити часу.
Перш ніж займатись тайм-менеджментом, варто проаналізувати себе та свої особливості та вміння планувати час. Тут стануть у пригоді:
тест на визначення стилю управління часом (Ф. Зімбардо);
методика «Самоменеджмент: як добре Ви справляєтесь зі своєю роботою?»;
вправа «Мій продуктивний час» тощо.
Спікерка пояснює, що складовою тайм-менеджменту є самоменеджмент, що складається з: управління часом, власними ресурсами, собою, своїм життям для досягнення успіху.
метод «якір»: будь-яка матеріальна прив’язка, яка налаштовує на виконання робочого завдання;
метод «помідору»: заснований на дослідженнях роботи нашого мозку: після 25 хвилин роботи потрібно 5 хв відпочинку; після години роботи – 15 хв;
метод «швейцарського сиру»: починати виконувати складні задачі з найпростіших, найцікавіших частин.
Психологічний клімат у педагогічному колективі має свої особливості, у порівнянні з іншими професіями.
Поліфункціональність учительської професії.
Відсутність часових рамок виконання тих чи інших видів педагогічної праці.
Переважно жіночий склад педагогічного колективу.
професійні (коли порушуються професійні, ділові зв’язки);
конфлікти очікувань (коли поведінка не відповідає загально прийнятим етичним нормам);
конфлікти особистої несумісності (неспівпадіння темпераменту, характеру).
Важливу роль у формуванні та підтриманні комфортного клімату відіграє психолог.
вивчення психологічного клімату колективу;
проведення тренінгів з адаптації на початку навчального року;
профілактика та діагностика емоційного вигорання;
аналіз чинників, що зумовлюють конфліктні ситуації;
надання психологічної допомоги педагогам.
Проте, звичайно, у створенні та підтримці комфортного клімату беруть участь усі учасники навчального процесу, а особливо керівник.
Пробачати себе за всі невдачі та помилки.
Не виправдовуватись.
Не соромитись висловлювати свою думку та точку зору.
Усвідомити, що всі люди різні.
Мати власну думку і критично ставитись до коментарів та порад сторонніх людей.
Не намагатись порівнювати себе з іншими.
Дозволити собі робити щось недосконало, неідеально.
Для того, щоб дізнатись більше про психологічний комфорт педагога в закладі освіти переходьте за посиланням та дивіться вебінар Юлії Калініної.
Зареєструватися на вебінар: https://vseosvita.ua/webinar/psihologicnij-komfort-pedagoga-v-zakladi-osviti-472.html
Користувач:
Фещенко Юлія Вікторівна