Цифрові компетентності – це базова річ, без якої неможливо уявити ефективну роботу сучасного вчителя. Раніше це питання не стояло так гостро: високий рівень цифрової грамотності вчителя був важливою складовою його професійності, але вважався, швидше, перевагою, ніж необхідною умовою для роботи. Однак пандемія, локдауни, карантини та дистанційка пришвидшили процес цифровізації освіти, і цифрова грамотність для вчителя сьогодні стала пріоритетом.
Багато освітян уже не уявляють свою роботу без використання сучасних освітніх технологій, але відсоток тих, для кого комп’ютер досі залишився тим, що лякає, а не допомагає у роботі, досить високий. Частково це стосується вчителів поважного віку.
Можна виділити три основні причини відмови вчителів від використання сучасних технологій у роботі:
Фізіологічна. Людям з віком складніше навчатися: когнітивні здібності знижуються, притупляється інтерес до нового, до пізнання. Прагнення долати перепони вже немає.
Як пояснюють у Гарвардській медичній школі, мозок постійно змінюється. З віком у людей зменшуються певні ділянки мозку (наприклад, гіпокамп, який зокрема бере участь у процесі «переведення» знань з короткотривалої пам’яті у довготривалу). А ще стоншується мієлінова оболонка нейронів, внаслідок чого погіршується зв’язок між нейронами, і людині складніше запам’ятовувати нову інформацію й видобувати з пам’яті старі знання.
Загально психічна. Вона частково випливає із попереднього пункту. Психіка людей старшого віку стабілізувалась, прийшла у певну норму, людина обрала життєвий вектор і старається не змінювати курс. Все нове сприймається як потенційна загроза, причина стресу, страху, тривоги тощо. Психіка звикла користуватися накопиченим досвідом, необхідність переходити на використання чогось кардинально нового може сприйматися як знецінення вже наявного багажу. Плюс зіткнення з новими технологіями, в яких учні перевершують вчителів, може також сприйматися як втрата свого статусу наставника.
Особисті причини. Конфлікт поколінь, на кшталт «раніше без комп'ютерів усі вчилися і розумніші були». Або ж «у мене 30 років стажу, нехай спершу самі стільки пропрацюють, а потім мене вчать» і «я і так нічого, крім роботи, не бачу: журнали, перевірка зошитів, конспекти, календарне планування, коли мені ще вивчати щось нове.»
Однак вчені вважають, що з віком у людей покращується комунікація між віддаленими ділянками мозку, що дає змогу більш глибоко мислити: зіставляти інформацію з різних джерел, бачити зв’язки між ними, розуміти загальну картину, усвідомлювати глобальний вплив конкретних факторів. Тобто, у дитинстві й молодості ми активно накопичуємо нові знання і будуємо прості нейронні зв’язки, а з віком можемо охоплювати думкою дедалі складніші явища і концепції. Вважаємо, що таку особливість людського мозку необхідно використати на свою користь, і багато вчителів старшого віку успішно це роблять.😉
Як показало опитування щодо того, як вчителі різного віку визначають свій рівень комп’ютерної грамотності, яке провели журналісти «Всеосвіти», багато вчителів 60+ зазначили, що володіють ПК на високому або середньому рівні.
Що цікаво, на низький рівень володіння комп’ютером вказало багато молодих спеціалістів віком від 20-ти до 30-ти років.
Тож можемо зробити висновок, що фізіологічна причина низького рівня комп’ютерної грамотності у вчителів старшого віку не основна. Загально психологічна та особистісна стоять вище, але плюс у тому, що працювати з ними легше. Треба просто почати – крок за кроком, від найпростішого – використання методичних матеріалів колег до створення власних освітніх проєктів.
Сьогодні створено безліч можливостей для підвищення цифрової компетентності вчителя та полегшення його роботи. Існують державні програми, а також низка освітніх ресурсів, які допомагають вчителям легко опанувати комп'ютерні технології.
Зокрема на «Всеосвіті» кожен вчитель може переглянути вебінари про сучасні технології. Пройти марафони та курси, що допоможуть навчитися легко та продуктивно використовувати сучасні інтернет-ресурси. Також можна користуватись найбільшою в Україні бібліотекою методичних матеріалів, де розміщені плани уроків, навчальні проєкти, тести, інтелектуальні та дидактичні ігри, презентації, методично-навчальні посібники, вебквести, сценарії свят та будь-які інші матеріали. У бібліотеку можна завантажувати й свої напрацювання, ділитися досвітом з колегами.
Світ не стоїть на місці, розвиваються технології, й необхідно їх опановувати. Ми на «Всеосвіті» створили всі можливості, аби полегшити цей процес.
Вас також може зацікавити такий матеріал: Чи отримуватимуть вчителі доплати за ведення електронних журналів: роз’яснення освітнього омбудсмена