Професія вчителя складна та багатогранна. Адже вчитель має турбуватися не лише про те, щоб учні опанували певний обсяг інформації відповідно до навчальної програми у певний строк. Насамперед вчитель – наставник, що заохочує до навчання та мотивує здобувати знання. А ще хороший вчитель захоплює, прищеплює моральні цінності та допомагає кожному стати кращою версією самого себе.
Хтось із вчительської спільноти неодмінно скаже, що це все теорія від тих, хто ніколи не працював у школі, і що від вчителя все залежить лише десь у паралельній галактиці. Аргументи будуть типові: не можна нічому навчити дитину, яка сама не хоче вчитися, та неможливо виховати школяра, якого не виховують власні батьки.
Тепер пропоную згадати власне дитинство і свої шкільні роки, а також поглянути на будь-який педагогічний колектив сьогодення.
У всі часи у кожній школі є такі педагоги, на уроки до яких учні всього класу поспішають і навчаються із задоволенням, а є такі, в яких ті ж самі школярі нічого не роблять, а самого вчителя приховано чи відверто зневажають.
У такому випадку вже не можна сказати, що «зараз не такі учні, як раніше», адже якщо одні й ті ж самі школярі поводять себе по-різному на уроках окремих педагогів, то це свідчить насамперед про їхнє ставлення до кожного окремого вчителя.
Коли учні вперше потрапляють на урок, у класі зазвичай майже тихо. Вони придивляються до особистості вчителя – як він себе ставить, як і що говорить, які висуває вимоги та інше.
Потім школярі поступово перевіряють знання та терпець педагога, а саме, як він реагує на різні витівки: чи звертає увагу, чи підвищує голос, чи дотримується сам же запропонованих правил та інше. І якщо вчитель є вимогливим до учнів, але не до себе, практикує подвійні стандарти, поводить себе зверхньо, принижує учнів, то взаємини не складуться. І винні у цьому будуть зовсім не учні.
Для того, щоб працювати з дітьми, необхідно, щоб у вчителя та учнів був контакт. Щоб школярі поважали та дослухалися, сам учитель повинен насамперед мати гідність та ставитись із повагою як до колег, так і до учнів.
Так-так! Скептики одразу скажуть, що вони не в змозі конкурувати із моргенштернами та іншими маргінальними особистостями, що є кумирами багатьох школярів. Однак виникають ряд взаємопов'язаних запитань: чи у всіх школярів, чому саме ці особистості є кумирами та від чого це залежить?
Ймовірніше те, ким справді захоплюються діти та підлітки, залежить від їхніх цінностей. Вони своєю чергою у цьому віці лише тільки формуються, тому цілком корегуються під впливом авторитетних дорослих.
А як щодо сучасних педагогів, якими можна захоплюватись? Наприклад, на честь чернівецького вчителя Пауля Пшенічка названо малу планету, а також він виборов перший педагогічний «Оскар» в Україні – Global Teacher Prize Ukraine; одеський вчитель Павло Віктор є відомим блогером, уроки з фізики якого мають мільйони переглядів на YouTube; реп-уроки колишньої сільської вчительки з Харківщини Ольги Халепи уподобали школярі з усієї України. І це лише декілька прикладів успішних українських вчителів. Ви також можете доповнити цей перелік!
Хоча, нагороди та визнання не наскільки важливі, як те, якщо ви особисто зможете змінити життя хоча б одного учня: вчасно прийти на допомогу, повірити в його сили, якщо учень сам зневірився у собі, чи надихнете на розвиток певних талантів, що згодом стане справою усього його життя. Це і є справжній вчительський успіх!
Будьте людяними та уважними, дотримуйтесь даного учням слова, вражайте своїми знаннями та зацікавлюйте на уроках, ставтеся з повагою до інших та постійно вчіться новому самі. Це сприяє формуванню авторитету і довіри.
У всіх школярів різні здібності та таланти. Бачачи, як, наприклад, певним однокласникам легко даються математичні обчислення будь-якої складності, дехто з учнів не менш легко може відчути себе нездарою та безталанним, бо ледь-ледь справляється з найпростішими прикладами. Ось тут і потрібна допомога педагога, щоб заохоти робити хоч і невеличкі, однак особисті успіхи; щоб пояснити, що у кожного траєкторія до успіху – своя.
Насправді вчасно почуте підбадьорювання дає сили не опустити руки, а те, коли вчитель помічає та відмічає найменші успіхи, дійсно окриляє! Щоб не говорили, однак кожному приємно, коли його заслужено хвалять та замість критики пропонують допомогу!
Учні повинні чітко усвідомлювати, що вашу повагу, довіру та визнання також потрібно заслужити. Для цього необхідно докладати зусилля у навчанні, проявляти старанність, дисциплінованість, допитливість та вихованість.
Наприклад, невиконане домашнє завдання чи спізнення на урок без вагомої причини не має сходити учням з рук. Школярі мають розуміти, що реакція вчителя неодмінно буде, і краще цього не допускати.
Звісно, щоб учні навчалися із захопленням, необхідно, щоб їм було цікаво на уроках. Однак об’єктивності заради варто зазначити, що далеко не всі етапи навчання можна перенести у формат ігор. Нерідко напрацювання певних навичок вимагає від учнів неабияких зусиль, при цьому є важкими, нудними, при цьому обов’язковими для виконання. Отже, учні мають розуміти, що у них також є свої обов’язки.
Навчання – процес, що передбачає двосторонню взаємодію вчителя та учня. Однак саме педагог задає тон та створює робочу атмосферу, щоб школярі усвідомлювали, що їхній педагог вимогливий і водночас справедливий.
Кожен помиляється. Це нормально. Це корисно для того, щоб перейти на новий рівень знань та вмінь. Той, хто не помиляється, не має можливості навчитися робити будь-що краще.
Навчіть учнів не боятися помилок, поясніть, що помилятися у процесі опанування знань та навичок, не соромно. Головне, аналізувати причинно-наслідкові зв'язки, робити відповідні висновки та заповнювати власні пробіли у знаннях.
Якщо ви самі припустилися помилки у класі, одразу скажіть про це. Щире визнання помилок перед учнями не робить вас слабшим. Власним прикладом ви вчите школярів чесності та щирості, а також демонструєте, що ви така ж людина, як і інші. Це зближує та створює фундамент для довірливих відносин. Ніхто не ідеальний, інколи кожному бракує як уважності, так і знань, тому удосконалювати власні знання необхідно постійно.
Ось власне і весь секрет. Усе просто і водночас надзвичайно складно. Однак це під силу кожному, хто прагне стати найкращим педагогом, тим, кого учні поважають і захоплюються.
Читайте також:
Користувач:
Наливайко Анастасія Юріївна