Формування компетентного читача й мотивація до вивчення української літератури у середній школі

Як реалізувати компетентнісний підхід у вивченні літератури засобами підручника?

Ми живемо в динамічному, інформаційному світі й досить часто відчуваємо себе у полоні віртуального середовища, якому притаманна «кліповість», «клаптиковість», «фрагментованість», короткі повідомлення та швидкоплинні новини. Цілі покоління виросли в інтернет-залежності, які зовсім не вмотивовані до читання та не цікавляться літературою. Як можна вплинути на цю ситуацію?

У вебінарі доцент Київського університету імені Бориса Грінченка Олександр Авраменко розповість про компетентнісний підхід у вивченні літератури засобами підручника.

Функціональна неграмотність

Дослідження вчених вказують на те, що розвиток інформаційних технологій призводить до функціональної неграмотності.

Як ми можемо визначити, що дитина є функціонально неграмотною?

Уникає складних завдань.
Заздалегідь впевнена у провалі.
Не має мотивації братися за складні завдання.
Повторює ті самі помилки.
Просить інших людей про допомогу – пояснити алгоритм виконання завдання.
Не вміє ставити запитання за прочитаним матеріалом, не може повноцінно брати участь у дискусіях.
Дуже помітна різниця між сприйняттям на слух і сприйняттям через читання.

Як краще доносити інформацію до ФНЛ (функціонально неграмотної людини)?

Слід використовувати слова з повсякденного словника (бажано не більше 3-4 складів).
Розбивати інформацію на красиві блоки (більше абзаців, таблиць), додавати ілюстрації.
У реченні має бути не більше ніж 20 слів.
Заголовки мають бути короткі та зрозумілі.
З синонімами треба бути обережними. ФНЛ поява нових слів тільки заплутує, і те, що ви на початку тексту назвали фонтаном, не може раптом стати водограєм.

Як сформувати компетентного читача?

У програмі 9-го класу для обов’язкового текстуального вивчення визначено 43 твори. Наприклад, у німецьких школах діти можуть вивчати один твір за програмою 16 годин. Спочатку вони опрацьовують історичний контекст, дізнаються про особистість митця, потім читають художній текст, окремо працюють з сюжетом, композицією, складанням цитатних характеристик, плану тексту, розвитком декламаторських здібностей, інсценізацією цих творів тощо.

Натомість у нас програма розрахована у такий спосіб, що діти кожного уроку мають проходити новий твір, тож, звичайно, глибоке вивчення кожного з них є неможливим.

Олександр Авраменко зосереджує увагу на необхідності зв’язку з реальними людьми у підручниках на початку кожної теми. Адже вивчення літератури завжди асоціювалось у дітей виключно з минулим, і цю тенденцію варто виправляти, якщо хочемо зацікавити учнів у предметі. Наприклад, з дітьми можна обговорити те, чому сучасні представники шоубізнесу іноді вдягають український народний одяг, розглянути світлини певних українських архітектурних пам’ятників, різних пам’яток оригінальної літератури Русі та поговорити те, чому їх варто берегти, показати дітям рідкісні світлини Шевченка-місцянина, які діти раніше ніколи не бачили.

Проблемні питання

Чи можна читати тексти за хрестоматією?

Текст – це художній мистецький твір, який характеризується цілісністю. Було б дивно взяти частинку відомої картини та обговорювати її з учнями, ділитись враженнями про неї. Звичайно, якщо учень не претендує на високі бали, йому краще прочитати скорочений твір, аніж не зробити нічого.

Чи треба знати біографії письменників з датами, назвами закладів освіти, збірок поезій тощо?

Не варто пресувати дітей хронологічними таблицями, адже ця інформація дійсно мало чого дасть учням і, навпаки, відіб’є бажання вивчати літературу. Замість цього варто вивчати певні глобальні цікаві факти про письменника, які пояснюють, чому він став саме такою людиною та писав такі твори.

Як оцінювати читання віршів напам’ять?

Звичайно, виразність читання має велике значення, проте іноді вчитель може занизити оцінку учню навіть якщо той замінив якесь слово у вірші на синонім. Насправді ж це лише підтверджує те, що учень справді розуміє сутність твору, він дійсно побачив усі ці образи та відтворює їх.

Який найоптимальніший вид творчої роботи на уроках літератури?

Одним з цікавих видів творчої роботи є вільне есе на 5-7 речень, в якому ми в жодному разі не маємо вимагати від учня знань про те, що хотів сказати автор, адже дитина є неповторною особистістю: нехай вона фантазує, ділиться своїми почуттями від твору, розповідає, чим би хотіла його доповнити/що б змінила.

Хто він – компетентний читач, якого ми маємо сформувати в школі?

У жодному атестаті не вказано, що ми випускаємо філологів. Наша задача – навчити дитину читати тексти різних жанрів, розуміти їх та говорити про них, адже все подальше життя – це робота з текстами та зчитуванням інформації.

Для того, щоб дізнатись більше про формування компетентного читача й мотивацію до вивчення української літератури в середній школі, переходьте за посиланням та дивіться вебінар Олександра Авраменка: