Вже незабаром школярі в усіх регіонах України повернуться за парти. На зміну дистанційці прийде більш звичний формат навчання – у класі. Однак будь-які зміни – це стрес для організму, і повернення до очного навчання у школах – не виключення.
Як допомогти школярам швидше адаптуватися? Як зробити перехід від дистанційки до класно-урочної системи максимально безболісним? Саме про це у нашому матеріалі.
Багатьом учням доводиться витрачати значний час на дорогу до школи. Вони змушені добиратися громадським транспортом або йти пішки.
Інколи дорога в один бік займає понад годину. Тому після відновлення очного навчання учням доводиться перелаштовувати свій режим дня та вставати раніше. Своєю чергою це є стресовим фактором, особливо для школярів, які швидко втомлюються, перевантажені різними додатковими заняттями та секціями чи часто хворіють.
Школа – місце, де учні не лише відвідують уроки, а й спілкуються з однолітками та педагогами. Кожен має свої особливості темпераменту, розуміння норм поведінки та взаємодії. Не завжди можна легко порозумітися та підлаштуватись одне до одного, через це виникають конфліктні ситуації. Отже, повернення до класно-урочного навчання у школі може стати особливо стресовим фактором для чутливих, тривожних та неквапливих дітей.
При переході на дистанційку більшість учнів відчули менше контролю та більше свободи. Тому під час онлайн-навчання школярі переважно розслабились, а інколи, вдаючись до хитрощів, декому вдалося покращити свої оцінки.
Повернення до класно-урочної системи може нести за собою певні страхи: вчитель поряд та достатньою мірою контролює освітній процес, тому хитрощі з дистанційки не пройдуть; що буде, якщо учня раптом буде викрито; як надолужити знання програмного матеріалу та інше.
Цьогоріч учні повернуться у класи не лише після дистанційки, а й після тривалих канікул. Через це їм потрібна поступова адаптація, щоб відновити зосередженість, концентрацію уваги та працездатність повною мірою. Щоб цілком увійти в робочий режим, який був до канікул та дистанційки, в середньому потрібно два-три тижні.
Водночас ми, педагоги, прекрасно розуміємо, що необхідно інтенсивно надолужувати матеріал, адже програму ніхто не скасовував. Як знайти цей баланс – опрацьовувати матеріал та не знесилитись на старті?
На перших уроках зацікавте школярів темою та мотивуйте навчанням, пояснюючи реальний практичний сенс отриманих знань. Добирайте матеріал таким чином, щоб актуалізувати різні репрезентативні системи (кінестична, візуальна, аудіальна) та частіше чергуйте види діяльності. Залучайте активне навчання, а не лекційний формат подачі навчального матеріалу. Поступово підвищуйте навантаження та об'єми домашніх завдань.
За час онлайн-навчання ви та ваші учні освоїли разом нові техніки навчання та опанували нові навички, багато з яких стануть у пригоді й під час навчального процесу у звичайному очному форматі.
Після повернення учнів за парти поділіться з дітьми власними враженнями щодо дистанційки та попросіть їх поділитися своїми. Осмислення набутого досвіду – корисна психологічна практика, результати якої дозволяють ефективніше рухатись далі.
Як варіант – попросіть учнів усно чи письмово відповісти на запитання. Наприклад:
Що сподобалось у форматі онлайн-навчання?
Які складнощі виникли у цей період?
Які прийоми чи техніки навчання з дистанційки хотілося б залишити при очному форматі?
Що особливо тішить при поверненні в школу після періоду дистанційки?
Які відкриття кожен для себе зробив або чого навчився саме в цей період?
Разом підведіть загальні висновки.
Після повернення учнів у класи після дистанційки важливо провести діагностику знань, щоб визначити, що учні засвоїли під час онлайн-навчання гірше, ніж зробили б це у класі, чи встигли забути взагалі.
Визначте, які теми необхідно повторити та обов'язково приділіть цьому час. Вам стануть у пригоді готові тести з бібліотеки «Всеосвіти», створені українськими педагогами. Зручні фільтри налаштувань допоможуть вам швидко знайти готові завдання за відповідними класами та темами, або ви можете створити власні тести.
Діагностика знань потрібна не лише, щоб виставити школярам оцінки, а й разом проаналізувати результати – який матеріал школярі дійсно опанували, а у чому є прогалини. Обов'язково знайдіть, за що можна похвалити учнів, водночас зверніть їхню увагу на ті теми, які варто довчити.
Галас на уроці сприяє швидкій втомлюваності як педагога, так і учнів. Тому після повернення учнів у класи нагадайте про правила поведінки, які потрібно дотримуватись для створення комфортного середовища для навчання. Якщо необхідно, нагадайте, чому вони з'явилися, та поясніть, як буде виглядати навчальний процес, якщо у класі відповідні правила не будуть діяти.
Для того, щоб створити системність та упорядкованість, а також попередити проблеми з дисципліною, ймовірно вам стануть у пригоді наші поради, які ви можете переглянути в окремому матеріалі.
Під час дистанційки школярі більшість часу переважно проводять вдома, а спілкування нерідко зводиться до переписування у соціальних мережах.
Намагайтесь будувати уроки таким чином, щоб під час навчання було більше взаємодії учнів одне з одним – по можливості влаштовуйте дискусії, проводьте командні змагання та залучайте ігрові прийоми. Упродовж адаптаційного періоду зведіть самостійну роботу у класі до мінімуму.
Окрім того, по поверненню в школу можна провести у класі певний захід – влаштувати свято, провести квест чи гру. Така подія нагадає учням про переваги очного навчання – живе спілкування з друзями та педагогами, спільні веселощі та обмін позитивною енергією.
Після повернення у клас більшості школярів потрібен час для емоційної адаптації – у перші дні діти або надто емоційні та активні, або навпаки розгублені та тривожні. У цей час надзвичайно важливо відчувати підтримку дорослих. Особливо це стосується дітей, що мають травматичний досвід, – були жертвами булінгу, не мають друзів у класі, ігноруються однолітками та інше.
Такі діти найбільше потребують допомоги чи підтримки. Інколи це може бути щира розмова, а деколи достатньо незначних деталей, які свідчать про увагу дорослого – щира посмішка, зоровий контакт, запитання про справи, жест уваги та інше.
Для того, щоб виявити емоційний стан учнів, можна використовувати просту рейтингову шкалу добробуту, яку учні зможуть заповнити під час класної години чи навіть на перерві. Запропонуйте школярам оцінити, наскільки добре/погано вони почуваються у шкільному середовищі, а також назвати дорослого у школі, з ким би йому легше б було поділитися своїми проблемами та попросити пораду.
Читайте також:
Користувач:
Наливайко Анастасія Юріївна