З народження дитина поступово опановує соціальні навички у спілкуванні з дорослими через різні предмети, іграшки, мовлення. Коли малюк підростає, у нього виникає потреба у соціалізації з однолітками. З часом характер цього спілкування змінюється та ускладнюється, набуваючи форму безпосереднього емоційного контакту, контакту у процесі спільної діяльності або мовленнєвого спілкування.
Під час вебінара дефектологиня Тетяна Здравчева окреслила основні прийоми вироблення навичок ефективної комунікації у вихованців та висвітлила аспекти проблеми налагодження комунікативного процесу однолітків між собою.
У спілкуванні дитина задовольняє емоційні потреби – розвиває свій емоційний інтелект, вчиться налагоджувати контакт, відчувати емоції свого співрозмовника, а також задовольняє потреби в інформації та напрацюванні навичок спільної діяльності.
Провідним видом діяльності школярів є навчання, проте вміння спілкуватись чудово проявляється саме у грі. Саме тому вона займає досить важливу нішу в розвитку дитини молодшого шкільного віку. У грі в дітей часто зав’язується дружба, виникає симпатія або навпаки, може виникнути переоцінка ситуації, коли дитина спостерігає за своїми однолітками. Тому дуже важливо спостерігати за тим, як учні поводять себе під час гри.
Як працювати з дитиною, що має труднощі у спілкуванні?
Досить часто дитина прагне визнання у колективі, але не знає, як налагодити контакт з однолітками. Таку дитину можуть не приймати у мікрогрупи, що, зазвичай, утворюються в класі. Якщо ви помічаєте такого учня, перше, що варто зробити – провести бесіду для виявлення причини, чому дитина так себе почуває.
Для цього можна поставити такі блоки питань:
Виявлення симпатій
«З ким би ти хотів подружитись?»
«З ким би ти не хотів дружити?»
«Якби тобі запропонували перейти в інший клас, кого б ти взяв з собою з цього класу?»
Виявлення стилю спілкування в сім’ї
«З ким тобі подобається/не подобається робити домашні завдання?»
«З ким тобі подобається/не подобається гратись вдома, обідати?»
«На кого в сім’ї ти хотів би бути схожим?»
Виявлення можливих труднощів в навчанні
«З ким із вчителів тобі цікаво/не цікаво?»
«Хто, на твою думку, найсуворіший вчитель?»
«На кого з вчителів ти б хотів/не хотів бути схожим?»
Виявлення емоційно-вольової сфери дитини
«Тобі зазвичай хочеться побути біля вчителя чи погратись зі своїм другом/товаришем?»
«На екскурсії в автобусі ти сядеш до свого однолітка чи до вчителя?»
«На уроці, якщо ти щось не розумієш, ти звернешся по допомогу до вчителя чи до однокласника?»
З’ясування причини труднощів у спілкуванні дитини з однолітками
«Коли тобі сумно, кого ти хочеш/не хочеш бачити поруч?»
«Кому ти міг би розповісти свій секрет?»
«З ким би ти не хотів займатись улюбленою справою?»
Корекційні ігри для дітей
«Горобці та автомобілі»
Ця гра розвиває емпатію, виховує почуття відповідальності за власні вчинки. Її можна проводити на вулиці або в спортивному залі.
Діти діляться на «горобчиків» та «автомобілів». Коли вчитель каже, що гра розпочинається, «горобці» мають літати за будь-якою траєкторією, а «автомобілі» їздять обережно. Вони відповідальні за те, щоб не збити горобчика. У такий спосіб дитина вчиться корегувати свої вчинки задля безпеки іншої людини.
Коли відбувається зіткнення «горобця» з «автомобілем», така пара сідає на лаву та закінчує гру. Після гри варто обов’язково обговорити все, що відбувалось. Розпитати дітей, які емоції вони відчували у кожній ролі.
«Небилиці»
Цю гру можна проводити на будь-якому уроці як фізкультхвилинку. Ви ділите дітей на пари, водночас поєднуєте тих дітей, які між собою не дуже товаришують, аби подивитись, як вони будуть знаходити спільну мову під час спільної роботи. Педагог дає три слова, з яких діти мають вигадати небилицю та висловити її за допомогою одного речення.
«Терапевтичні казки»
Терапевтичні казки можна знайти на полицях магазинів або ж придумати самостійно. Найкращий корекційний вплив буде можливий, якщо зіграти цю казку разом з дітьми по ролях. Після казки важливо поставити дітям запитання щодо змісту казки, аби впевнитись у тому, що вони добре її засвоїли.
Спікерка зазначає, що більше в арсеналі педагога буде різних прийомів, то краще він зможе підібрати необхідний метод у тій чи тій ситуації.
! Важливо постійно слідкувати за динамікою дитини: як вона спілкувалась у колективі раніше і як поводить себе зараз, чи отримує вона задоволення від спілкування, чи потрібне їй воно тощо.
Для того, щоб дізнатись більше про труднощі у спілкуванні з однолітками в молодшому шкільному віці та їх подолання, переходьте за посиланням та дивіться вебінар Тетяни Здравчевої:
Зареєструватись на вебінар: https://vseosvita.ua/webinar/trudnosi-v-spilkuvanni-z-odnolitkami-v-molodsomu-skilnomu-vici-ta-ih-podolanna-434.html
Користувач:
Фещенко Юлія Вікторівна