Інклюзія є дуже важливою темою у суспільстві. Наразі для учнів з особливими освітніми потребами може стати необхідною додаткова, а іноді й спеціальна підтримка у навчанні, яка допоможе їм брати повноцінну участь в освітньому процесі та реалізовувати свій потенціал.
У вебінарі сурдопедагог Володимир Шевченко розповів про стратегії організації середовища для дітей з особливими освітніми потребами та охарактеризував основні принципи адаптації та модифікації в навчанні.
Адаптація змінює характер навчання без змін змісту або поняттєвої сутності навчального завдання. Вона застосовується у випадках, коли дитина з ООП повністю сприймає мету й завдання загальної навчальної програми, проте потребує додаткового обладнання або додаткових пояснень.
Модифікації змінюють характер навчання зі зміною змісту або поняттєвої сутності навчального завдання. Іноді діти з когнітивними порушеннями не можуть опанувати загальноосвітню програму навіть за певної адаптації. У таких випадках команда супроводу модифікує навчальні програми, змінює кількість предметів, навчальне навантаження та кінцевий результат відповідно до освітніх потреб дитини.
! Команда супроводу у співпраці з батьками має дійти згоди про те, що саме та у який спосіб повинно бути змінено (модифіковано) у програмі, тобто підлаштувати під освітні особливості дитини. Для цього можна використовувати «відкритий діалог».
З початку 2010-го року наша країна вийшла на шлях побудови інклюзивного суспільства, на якому перебуває й зараз. Відповідно навіть зараз виникає безліч проблем, серед яких:
неготовність вчителів та учнів до інклюзії;
некоректне встановлення пандусів у закладі освіти;
відсутність переобладнання вхідних дверей для осіб на візках;
наявність порогів;
відсутність адаптації санітарних вузлів і так далі.
За словами спікера, більшість закладів освіти – це радянські будівлі, які мають 2-4 поверхи, і якщо у закладі освіти навчається дитина на візку – необхідно створити всі умови для того, щоб вона могла потрапити на кожен поверх. Це можуть бути, наприклад, підіймачі або ліфти.
Діти з ООП, як і всі інші діти, краще розвиваються у правильно організованому середовищі, де кожен з них може навчатись у своєму темпі. Саме тому важливо розбиратись у тому, що може знадобитись такій дитині та облаштувати необхідне середовище, де вона навчатиметься.
Деякі діти з ООП потребують додаткової допомоги та підтримки. Іншим для активної участі в заняттях необхідна особлива гармонійна організація довкілля та навчання. Не менш важливою, ніж процес навчання, є активна участь дітей в усіх шкільних справах. Це і розвитком соціалізації, що так необхідна кожній дитині.
Зміни у трактуванні питань інвалідності спричинили появу нового підходу до філософії дизайну, який від самого початку процесу проєктування врахував би потреби всіх користувачів. Цей підхід з часом набув міжнародного визнання і закріпився як концепція «універсального дизайну».
Такою концепцією передбачено, що вчитель інтерпретує курикулум з метою забезпечення потреби кожної дитини без подальших модифікацій. Така організація навчальної діяльності включає можливості для застосування множинних способів надання матеріалу, організації та залучення всіх учасників освітнього процесу.
Курикулум – це документ, пов’язаний з навчанням і засвоєнням знань, умінь та навичок. Він охоплює такі питання як зміст предметів, педагогічні методи й підходи, поточне оцінювання та оцінку ефективності навчання дітей з #ООП, а також відповідні ресурси для організації, впровадження та викладання навчальних програм.
рівність та доступність використання;
гнучкість використання;
просте та зручне використання;
сприйняття інформації, попри сенсорні можливості користувачів;
можливість зробити помилку;
низький рівень фізичних зусиль;
наявність необхідного методичного забезпечення.
Планування – у який спосіб вчитель використовує індивідуальну програму розвитку учня для створення навчального плану та методів навчання, що відповідають рівню розвитку дитини, її індивідуальним потребам і стилю навчання, якому вона віддає перевагу.
Виконання – у який спосіб вчитель здійснює освітній процес, за необхідності адаптуючи та модифікуючи його для учнів з ООП.
Осмислення – у який спосіб вчитель оцінює освітній процес і розвиток учнів з ООП.
Не використовуйте адаптацію, якщо вона непотрібна.
Обирайте адаптацію, з огляду на потреби учня.
Рекомендуйте лише ту адаптацію, яка дійсно необхідна.
Плануйте адаптацію заздалегідь.
Визначте, чи потребує обраний спосіб адаптації якоїсь іншої додаткової адаптації.
Залучайте батьків/членів родини учня з ООП до процесу пошуку ідей стосовно адаптації. Сім’ї таких дітей переважно мають значний досвід здійснення адаптації у себе вдома.
Для того, щоб дізнатись більше про особливості адаптації та модифікації освітнього процесу в контексті інклюзивного навчання, переходьте за посиланням та дивіться вебінар Володимира Шевченка:
Зареєструватися на вебінар: https://vseosvita.ua/webinar/osoblivosti-adaptacii-ta-modifikacii-osvitnogo-procesu-v-konteksti-inkluzivnogo-navcanna-430.html