Читання літератури як вид покарання: найгуманніше рішення суду щодо двох крадіїв

Ще у січні 2021 року в Одесі двоє хлопців віком 19 та 23 роки пробралися на штрафмайданчик і вкрали з двох автомобілів дві магнітоли, коробку передач та автомобільні динаміки. Забрати награбоване не вдалося – зловмисників затримала поліція.

Малиновський районний суд визнав крадіїв винними, проте зазначив, що «за своїм розвитком вони ще діти». Тож молодики отримати 3 роки в’язниці умовно з іспитовим терміном на один рік – і за цей час вони зобов’язані прочитати твори Марка Твена, Джека Лондона і Тараса Шевченка. На думку суду, література допоможе обвинувачем краще сформуватися як особистостям.

Особисто я справді у захваті від такого рішення. Навіть попри те, що мені доводилось стояти у черзі в бібліотеці, щоб мати змогу прочитати книжки Марка Твена та Джека Лондона.

Суд зобов’язав обвинувачених дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, а саме прочитати такі твори:

• Повість (за іншими виданнями роман) «Пригоди Тома Соєра» 1876 р., автор Марк Твен;

• Роман «Пригоди Гекльберрі Фінна» 1884 р., автор Марк Твен;

• Пригодницька повість (за іншими виданнями роман) «Біле Ікло» 1906 р., автор Джек Лондон;

• Вірш Тараса Шевченка «Минають дні, минають ночі …», 1845 р.

Може, хоч у такий спосіб, завдяки спільним зусиллям освітян та правоохоронців, ми таки станемо країною, яка читає?!

З огляду на те, що суд констатував наявність в обох обвинувачених «певних прогалин у знаннях» («Про це свідчить, зокрема, мова, побудова речень, малий словниковий запас слів, самі висловлювання, створення складних речень для пояснення своїх думок, точніше відсутність можливості й навіть здатності побудови в умі складного речення»), була винесена постанова… читати пригоди Тома Сойєра і Гекльберрі Фінна на додаток до умовного терміну ув’язнення.

Адже «на питання головуючого про характер свого навчання, обізнаність у літературі, за допомогою якої, зокрема, людина стає більш освіченою», молодики повідомили, що майже нічого не читають, а на запитання про шкільну літературу відповіли, що нічого не пам`ятають. Один з них пояснив, що не любить читання взагалі.

Дуже показовим є пункт 4.13 мотивувальної частини рішення суду: 

Оскільки, за словами Ф.М. Достоєвського, перестати читати книги – означає перестати мислити, читання певних, визначених судом творів, буде для обвинувачених стимулом для мислення і пізнання світу у вимірі без вчинення суспільно шкідливих дій. Твори, визначені судом і які стосуються дитячої літератури (уроків зарубіжної літератури 5-го класу), покликані формувати у дитині всі добрі, сердечні і незлобливі відчуття як щодо себе, так і до навколишнього світу.

Детальним рішенням суду ви можете ознайомитись тут.

Кілька показових цитат з рішення суду:

4.12. Підбиваючи підсумки щодо виду покарання з іспитовим строком, суд вважає, що на обвинувачених необхідно додатково покласти, окрім загальних обов'язків, передбачених у ч. 1 ст. 76 КК, обов`язок, передбачений п. 6 ч. 3 ст. 76 КК, у вигляді дотримання встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, які будуть полягати у читанні книжок.

4.13. Оскільки, за словами Ф.М. Достоєвського, перестати читати книги – означає перестати мислити, читання певних, визначених судом творів, буде для обвинувачених стимулом для мислення й пізнання світу у вимірі без вчинення суспільно шкідливих дій.

Твори, визначені судом і які стосуються дитячої літератури (уроків зарубіжної літератури 5-го класу), покликані формувати у дитині всі добрі, сердечні й незлобливі відчуття як щодо себе, так і до навколишнього світу. Крім того, вони показують, як люди співіснують протягом багатьох років не тільки без неприязні й ненависті один до одного, а й з необхідною у суспільстві повагою як до цінностей життя, так і до встановлених у суспільстві правил.

Так, наприклад, у творі «Пригоди Тома Соєра» (1876 р.) його автор Марк Твен дуже влучно, окрім жартівних пригод неабиякого хлопчини, показує, які загальнолюдські цінності існують у суспільстві:

…будь-який предмет, що дістався нам ціною благородної, чесної праці, здається нам солодше і миліше» (Глава третя); «Сам того не відаючи, він відкрив великий закон, який керує вчинками людей, а саме: для того щоб людина або хлопчик пристрасно захотів мати яку-небудь річь, нехай ця річ дістанеться йому як можливо найважче»; «Робота є те, що ми зобов'язані робити…» (Глава друга).

4.14. Саме завдяки таким творам у дитини й повинні створюватись образи прекрасного, найкращого, які вона буде нести через все життя. І якщо людина була позбавлена такого прекрасного у дитинстві, потрібно компенсувати їй такі знання у сьогоденні. Фактично це питання духовного розвитку людини, питання любові до ближнього і поваги до права власності.

4.15. У будь-якому випадку, такий вид обов'язків, як частина покарання, повинен бути кориснішим і ефективнішим, ніж будь-яке інше покарання, що передбачено у кримінальному законі.

4.16. Інші твори, що будуть призначені для читання на думку суду, також пов'язані з власним вихованням себе у дусі поваги до встановлених у суспільстві правил і визначення своєї ролі у громаді.

Шановні освітяни! А чи погоджуєтесь ви з таким рішенням суду? Можливо, такий вид покарання є набагато ефективнішим для молоді у разі порушення закону?