20 найкращих українськомовних блогерів, які пишуть про шкільну освіту

Коли я на майстер-класах з менеджменту інновацій обговорюю з учасниками проблему «Як зняти ментальні шори, вирватися з полону власних шаблонів та педагогічних стереотипів?», обов’язково наводжу цитату американського письменника Генрі Торо: «Якщо людина не йде в ногу зі своїми супутниками, можливо, це від того, що їй чутно іншого барабанщика».

А потім запитую в учасників:

• Як Ви гадаєте, кого (чи що), з огляду на зміст цитати, можна віднести до категорії «інший барабанщик»?

• Схарактеризуйте вашого «іншого барабанщика».

• Які звуки іншого маршу нової української школи ви почули?

Як правило, колегам непросто назвати свого «іншого барабанщика». Тому у багатьох аудиторіях мене запитують: «А яких блогерів варто читати у фейсбуці, окрім Вас, щоб «почути іншого барабанщика»?

Особисто я радив би почати читати два десятки українськомовних авторів. Вони є блогерами «за сумісництвом», бо виконують свою просвітницьку місію у вільний від роботи час.

1. Віктор Громовий. «Ненудна дидактика» – група, створена для розвитку WOW-потенціалу шкільної освіти. Також зазирайте на YouTube-канал, де знайдете безліч цікавого контенту.

2. Ігор Лікарчук. Є вже, як мінімум двадцять років, моїм особистим «іншим барабанщиком». Чую від нього звуки іншого маршу з широкого кола проблем розвитку освіти. А ще він є засновником ФБ-групи «ДУП:ШКОЛА», яка зосереджується на диких управлінських практиках, які побутують в українській освіті. 

3. Олександр Остапчук. Директор у ТНВК «Школа-ліцей 6 ім. Н. Яремчука». Він є вкрай нетиповим для української освіти креативним директором школи, який рве звичні шаблони й створює новий імідж керівника сучасного закладу освіти.

4. Oksana Khomych. Проактивна вчителька початкових класів Новопечерської школи, яка не лише сама йде в ногу з новітніми тенденціями, а й намагається розвивати нашу освітню спільноту. А ще вона має сміливість посягнути на священну корову: знає як реформувати українську освіту і пропонує власний план здійснення реформ.

5. Володимир Бєлий. Людина, яка має практичний досвід роботи у французькій моделі побудови освіти. Він є практиком, який вміє робити узагальнення і має власне бачення шляхів розвитку старшої школи.

6. Григорій Громко. Позиціонує себе як ідеолог системи освіти України. Має розвинуте критичне мислення і нестандартний погляд на звичні речі.

7. Olena Mykhailenko. Людина, яка вміє поєднувати західні практики й українські освітні реалії. Є також адміністраторкою групи «Culture and Post-Industrial Learning».

8. Ольга Халепа. Поетеса, письменниця, блогерка, вчителька та адміністраторка групи «Український вчитель - вільна думка, гідне звання». 

9. Ірина Єгорченко. Людина, яка висвітлює широке коло питань від академічної доброчесності до математичної освіти.

10. Сергій Чумаченко. Зосереджується на північних практиках неформальної освіти дорослих, яка у Швеції називається folkbildning. 

11. Alevtina Sedochenko. У колі її інтересів – насамперед проблеми децентралізації та освітній дизайн.

12. Oleksandra Zhuravlova. Це українська вчителька у Канаді (Calgary, Alberta), яка порівнює «два світи, два способи вчителювання».

13. Андрій Гапчин. Пропонує увазі читачів жорсткий тролінг носіїв абсурдів в освіті.

14. Іван Осадчий. Має власне бачення внутрішньої системи забезпечення якості, яке представляє у вигляді цілісної системи.

15. Віктор Мисан. Висвітлює проблемні питання здійснення історичної (й не лише історичної) освіти.

16. Владимир Онацкий. Нетиповий заступник директора з навчально-виховної роботи у Київській школі № 23, який публічно демонструє альтернативне бачення багатьох освітянських проблем. 

17. Olena V. Kniazeva. Це людина, яка часто публічно опонує представникам освітньої бюрократії та «агентам змін» щодо тих чи інших напрямків реалізації освітньої політики. Є адміністраторкою популярної групи «Союз освітян України», що «створена для сприяння цивілізованому розвитку системи освіти країни».

18. Valeri Kirichyk. Є провідним науковим співробітником Інституту обдарованої дитини НАПН, який переймається проблемою управління особистісним розвитком учня.

19. Inna Semenets-Orlova. Є чи не наймолодшою докторкою наук з державного управління, кандидаткою політичних наук, експерткою швейцарсько-українського проєкту з розвитку громадянських компетентностей DOCCU.

20. Елена Буйневич. Як директорка Департаменту освіти і науки Одеської міської ради, демонструє вкрай рідкісний для України зразок відвертого і чесного діалогу з широкого кола питань розвитку освіти.

Вас також можуть зацікавити такі матеріали: Зворотний бік лопати або як дуже просто визначити стан дебюрократизації в українській освіті