Еволюція харчування у закладах освіти: виклики та їх рішення

Останні опитування показують, що в багатьох сучасних дітей спостерігаються проблеми зі здоров’ям на фоні неправильно підібраного раціону. Саме тому сьогодні дуже актуальним є питання реформування шкільного харчування, яке буде спрямоване на формування культури харчування та правильних харчових звичок.

У своєму виступі кандидатка технічних наук, нутриціологиня Ганна Собко систематизує знання щодо організації харчування школярів та вдосконалення навчального процесу.

Аналіз статистичних даних щодо фактичного харчування школярів

Захворюваність і поширеність хвороб дитячого населення – один з найбільш важливих критеріїв, що характеризують стан здоров’я у всіх вікових періодах.

Опитування «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді» 2018-го року вказує на те, що приблизно 12% хлопців і 8% дівчат, віком від 11 до 17 років мають надлишкову вагу. 3% хлопців і близько 2% дівчат страждають ожирінням.

За опитуваннями МОЗ 2019-го року кількість дітей з хворобами органів дихання, травлення, кістково-м'язової системи, стоматологічними захворювання значно збільшилась.

Окрім того, дослідження Асоціації дієтологів України та IPSOS вказують на те, що сучасні діти споживають значно більше рекомендованої кількості солі на цукру.

Вже у дорослому віці 59,1% українців має зайву вагу, 24,8% хворих на ожиріння, а у третини населення спостерігається підвищений артеріальний тиск або гіпертензія.

Середній добовий рівень споживання солі сьогодні становить 12,6 грама, що перевищує у понад два з половиною рази рекомендовану кількість у 5 грамів.

Основи шкільного харчування

Три головні принципи:

1. Баланс енергії.

2. Оптимальна кількість та співвідношення харчових речовин.

3. Питний режим і режим харчування.

Як зазначає нутриціологиня, зміни до норм та підходів і організації харчування дітей були обумовлені тим, що:

• норми харчування дітей в організованих колективах не переглядались більше, ніж 15 років;

• структура харчування дітей всіх вікових груп не відповідає сучасним тенденціям щодо здорового харчування.;

• відбулись зміни у законодавстві щодо фізіологічних потреб населення в основних харчових речовинах та енергії, категорій дітей, що забезпечуються безоплатним харчуванням;

• доведений зв’язок між харчуванням та виникненням таких хвороб, як ожиріння, діабет, серцево-судинні захворювання та деякі види раку.

За результатами дослідження стало відомо, що:

• 20% страв з м’яса, що споживають діти становлять ковбасні вироби і сосиски, які є високообробленими харчовими продуктами зі значним вмістом солі;

• на недостатньому рівні заходиться споживання овочів та фруктів, які є джерелом клітковини, що є невід'ємною складовою раціонального харчування;

• на досить високому рівні є споживання хліба та інших борошняних виробів (майже 400 грамів на день);

• кількість молочних продуктів, що споживаються в середньому є недостатньою;

• крім цукру, діти різних вікових груп вживають забагато картоплі, насичених жирів, що сприяє набору зайвої ваги та зростанням ризику небезпечних хронічних захворювань.

Зміни щодо норм харчування в закладах освіти

З 7 квітня 2021-го року набула чинності постанова КМУ від 24 березня 2021-го року №305, за якою були встановлені нові норми харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку. Що вона передбачає?

• Обмежено кількість солі та цукру, жирів рослинного і тваринного походження, а також соків.

• До норм не включено ковбасні вироби, сосиски, рибні, м’ясні та плодоовочеві консерви, кондитерські вироби.

• Зменшено кількість споживання хліба та картоплі. Переглянуто кількість споживання молока та кисломолочних продуктів, м’яса, риби, круп та бобових.

• Вилучено таблицю заміни харчових продуктів, що пов'язано з принципами раціонального харчування.

• Прописано вимоги до сировини, а саме: види м’яса, риби, жирів, молочних продуктів, вміст цукру.

Оптимізація раціону школярів має охоплювати:

Нормативно-розпорядчі документи:

• терміни і визначення;

• оновлення кожні 5 років;

• наукове обґрунтування асортиментів продуктів харчування.

Наукове обґрунтування фізіологічних проблем:

• глікемічний індекс раціону;

• глікемічне навантаження раціону;

• біологічна цінність білків, жирів, вуглеводів;

• мінорні фактори харчування;

• оптимальний питний режим;

• вітаміни та мінеральні речовини.

Оптимізація раціону:

• сумісність продуктів і страв, напоїв, виробів;

• ліквідації дефіцитозалежних станів;

• медико-біологічна оцінка раціону.

Ганна Собко звертає увагу на те, що більшість свого часу діти проводять у школі та дитячому садочку, тож звички правильного харчування закладаються саме там, проте не варто забувати й про роль батьківських комітетів, що мають також займатись цим питанням та прагнути змінювати харчування дітей у навчальному закладі.

Для того, щоб дізнатись більше про еволюцію харчування у закладах освіти переходьте за посиланням та дивіться виступ Ганни Собко на конференції «Тенденції розвитку сучасної освіти: готовність до нового 2021-2022 навчального року» – https://vseosvita.ua/conference/10

Вас також може зацікавити такий матеріал: Набули чинності нові норми харчування у закладах освіти