Якщо в учня розлад дефіциту уваги і гіперактивність: практичні поради для вчителів

Кожна дитина – індивідуальна, і сучасна наука радить дорослим поважати цю індивідуальність та прислухатись до її проявів. Це означає побачити світ очима малечі, зрозуміти її й не критикувати за погані вчинки, а пояснити, як можна було діяти в тому чи тому випадку. Особливо це доречно, коли йдеться про гіперактивних дітей. У вебінарі дефектологиня, практична психологиня, вчителька початкових класів Тетяна Здравчева навчить визначати гіперактивну дитину та надасть інструменти для допомогти таким дітям.

Що таке «гіперактивність»?

Зазвичай, в основі гіперактивності лежить мінімальна мозкова дисфункція. Також ви можете помічати в дитини рухову розгальмованість та імпульсивність. Тож, лише в тому разі якщо ви спостерігаєте всі ці 3 ключові аспекти, ви можете припустити, що у дитини може бути гіперактивність та порадити батькам звернутись до спеціаліста.

Спікерка зауважує, що гіперактивність є системним порушенням, яке проявляється в усіх сферах життя дитини: у школі та у повсякденному житті.

Перше, що може помітити дорослий – у дитини є проблеми з налагодженням комунікації, дефіцитом уваги, імпульсивністю, вона постійно кудись поспішає, з’являються порушення сну.

Якою може бути корекція?

Звичайно, корекція має бути комплексною. Насамперед варто просто поспостерігати за такою дитиною, щоб не робити передчасних висновків. До корекції мають підключатись всі дорослі, які оточують дитину: вихователь/вчитель, психолог, батьки. Що раніше почнеться робота з такою дитиною, тим краще, інакше така поведінка може закріпитись та сформувати певні риси характеру.

Як працювати з такою дитиною?

Варто розуміти, що для гіперактивної дитини дотримуватись тиші, утримувати увагу та виконувати якісь завдання – це фізично важка робота, стримувати таку дитину немає сенсу. Якщо ви бачите, що дитина почала відволікатись, а її рухова активність збільшується, запропонуйте їй піти в куточок для сенсорного розвантаження з антистресовою іграшкою (наприклад, м’ячем) або терапевтичним тістом. Це все допоможе розслабити дитину. Згодом можна знову повернути дитину до виконання завдання.

Також спікерка радить пояснювати дитині, як розставити пріоритет в завданні: вона має виконати завдання правильно чи охайно, бо слідкувати за обома параметрами їй досить важко.

Як корегувати поведінку дитини?

Заборони

Дуже важливо, щоб дитина розуміла заборони, проте їх не має бути багато. Вона має розуміти, як поводити себе на вулиці, вдома, з різними предметами побуту. Коли дитина чітко усвідомила ці правила поведінки можна переходити до інших заборон (наприклад, правил поведінки з однолітками).

Спікерка зауважує, що заборони варто формулювати дуже чітко (не більше 10 слів). Також дитина обов’язково має навчитись реагувати на слова-заборони.

Секції

Батькам бажано віддати гіперактивну дитину на якусь секцію. Це може бути плавання, танці, футбол і так далі. Це все буде розвантажувати її.

Заохочення та покарання

Дієвий варіант заохочення у школі – накопичення жетонів, смайликів, купонів, які видають дитині за виконане завдання. Пізніше ці жетони можна поміняти на щось корисне та цікаве. Зверніть увагу, що дитина має одразу отримувати винагороду, бо якщо між отриманням жетона та обміном його на «приз» пройде багато часу – малеча не зрозуміє зв’язку між своїми діями та винагородою.

Також важливо хвалити дитину, проте будьте чесними у цьому питанні. Якщо в неї не було ніяких досягнень – не варто придумувати щось, за що дитину можна похвалити. Ви можете просто сказати «Ти старався». Однак, все ж таки найкраще спрацьовує те, що ви хвалите дитину за якусь конкретну річ, яка їй вдалась.

Поради батькам та вчителям

1. Розбивайте завдання на кілька етапів.

2. Заохочуйте дитину виконувати завдання в першій половині дня.

3. Не втрачайте почуття гумору, будьте експресивними та включайтесь в емоції своїх дітей.

4. Робіть завдання разом зі своїми дітьми.

5. Надавайте дитині право вибору.

6. Залишайтесь спокійними.

Корекційні ігри

«Ніжні лапки»

Ви викладаєте перед дитиною предмети, які мають різну фактуру (прищіпка, батарейка, шишка, тканина). Дитина заплющує очі, ви кажете їй: «Зараз по твоїй руці буде проходити якесь космічне звірятко, і тобі потрібно здогадатись, яким предметом я до тебе торкаюсь».

«Кричалки-шепталки-мовчалки»

Ця гра розвиває спостережливість та навички вольової регуляції.

Можна використовувати 3 кольори-сигнали: зелений (кричати, рухатись, бігати), жовтий (шепотіти та пересуватись дуже повільно) та червоний (заспокоїтись та не говорити).

Ви можете провести цю гру у вигляді фізкультхвилинки.

Гра «Відповідай»

Ця гра розвиває вміння контролювати імпульсивні дії дитини. Педагог каже: «Зараз я буду вам ставити різні запитання, але відповідати ви маєте тільки за моїм сигналом, коли я скажу «Відповідай». Далі ви запитуєте, наприклад: «Яка зараз пора року?». Звичайно, спочатку всі діти будуть викрикувати, але пізніше навчаться дотримуватись тиші, поки ви не дасте сигнал, що вже можна говорити.

Для того, щоб дізнатись більше про роботу з учнями з синдром дефіциту уваги та гіперактивністю переходьте за посиланням та дивіться вебінар Тетяни Здравчевої  – https://vseosvita.ua/webinar/molodsi-skolari-z-rozladom-deficitu-uvagi-ta-giperaktivnistu-v-umovah-skilnogo-navcanna-prakticni-poradi-vcitelu-386.html

Вас також можуть зацікавити такі матеріали: Майстер-клас із застосування методики «енерджайзерів»