Якщо дитина з неповної родини: як вчителю знайти індивідуальний підхід до учня

Для педагога кожен новий набір учнів – це процес пізнання не лише здібностей здобувачів освіти, але й занурення у переживання окремих родин.

Як бути вчителю, коли у класі початкової школи серед учнів є дитина без батьків? Або складна життєва ситуація залишила учня наодинці з татом чи під опікою інших рідних – тіток та хрещених? Як вибудувати роботу з колективом у такий спосіб, щоб не викликати неприємних емоцій у жодного з учнів?

За шкільною програмою є багато тем, де ми обговорюємо склад родини, професії батьків, вчимось створювати родинне дерево, відзначаємо День матері та проводимо змагання серед родин учнів. Наше завдання, як вчителів – знайти баланс у темах та обговореннях, щоб не зачепити найтонші струни дитячої душі, й прикласти максимум зусиль для емоційно-комфортного навчання всіх здобувачів освіти.

1. Перед тим, як провести знайомство з учнями, попрацюйте на випередження проблеми, адже не всі присутні у 6-7 років знають, що бувають неповні родини. Доречно розповісти про те, що ми всі різні: імена та зовнішність, вчинки та мрії, а також – родини, і навести декілька умовних прикладів. Це потрібно для того, щоб потім, під час розповіді учнів про свою родину, клас спокійно реагував на те, що хтось живе лише з мамою, а хтось – з бабусею і дідусем.

2. Під час навчання у школі родинні свята є невіддільною частиною розвитку особистості дитини. Коли ви пишете сценарій, для дитини з певною життєвою ситуацією необхідно продумати окремий підхід.

Саме тому для учня треба знайти найкращий варіант участі у заході. Дитина може бути ведучим(-ою), представником(-ицею) у журі – якщо це конкурсна програма, – відеооператором(-кою) під час флешмобу, відповідальним(-ою) за декор та творче оздоблення кабінету до свята, автором(-кою)-сценаристом(-кою) разом з вчителем.

Зрештою, яку б «посаду» ви не довірили дитині, це все формально, адже мета одна – відволікти від занурення у власні проблеми, тривоги та страхи.

Якщо клас маленький, продумайте плавний зв’язок між учнівськими виступами так, щоб зробити доречний перехід від теми про «Маму» чи «Тата» до теми про «Бабусю/сестру/хрещену..» та знайдіть вірші відповідного змісту. У такий спосіб ніхто і не здогадається, що це було зроблено навмисно.

3. Під час творчого заповнення родинних дерев для портфоліо або курсу «Я досліджую світ» не змушуйте дітей фіксувати інформацію на кожній гілочці. Дайте можливість працювати там, де дитина точно знає, що необхідно написати. Якщо вона сама звернеться до вас із запитаннями та проханням про допомогу, радо поспілкуйтесь і підтримайте діалог. Якщо ж дитина навпаки шукає усамітнення під час такого завдання – не тисніть, а дайте можливість побути на самоті зі своїми думками.

4. Під час уроків дизайну та технологій необхідно виготовити паперову квітку для привітань матусь з 8 березня? Не проблема! Зробіть цікавий вступ перед оголошенням теми. Наприклад, сторітелінг про те, що учні кожного року вітають вас цікавими поробками, або згадайте, що існує традиція вітати однокласницю/подругу/сестру/сусідку з цим святом. І якщо мати власноруч зроблений подарунок, він обов’язково порадує кожну жінку.

5. У вчителів на роботі трапляються різні ситуації. Інколи діти ставлять запитання, відповіді на які дорослий свідомо не може дати. Наприклад: «А це правда, що тато/мама більше ніколи не повернеться?», «А як ви гадаєте, що з нашою родиною буде далі?».

Часом для дитини перший вчитель – це єдина людина, якій він довіряє і чиє слово є неписаним законом. Відповідь на кшталт: «Не хвилюйся, все буде добре!» у цій ситуації не зовсім доречна і чесна. Краще сказати: «Я хочу з тобою бути відвертою, тому не знаю, як складеться ситуація, але ти завжди можеш розраховувати на мою підтримку та допомогу».

6. А що ж робити, коли ви помітили, що з такого учня насміхаються його однокласники? Необхідно швидко реагувати. Найперше – провести роз’яснювальні бесіди, розмови, діалоги. Також до списку перспективних робіт корисно додати ще й казкотерапію: спробувати дібрати казку з сюжетом, який допоможе поглянути на клас та ситуацію через призму казкових героїв та аналіз їхніх вчинків.

Найголовніше у роботі вчителя – знайти найсильніші струни у серці дитини та спробувати зіграти на них прекрасну мелодію, довжиною у шкільне життя.

Вас також можуть зацікавити такі матеріали: Як підготувати учнів до середньої школи: поради та рекомендації