На порталі «Всеосвіта» вже виходив матеріал «Чому мова важлива? Навіть у футболі…». У ньому ми розмірковували про те, що люди, які представляють країну на міжнародній арені, мають бути еталоном у ціннісній сфері та взірцем громадянськості.
Саме про це йдеться у листі до Англії головного тренера їхньої збірної з футболу Гарета Саутгейта.
Чому я у захваті від цього чолов'яги? Бо тепер я маю відповідь на запитання: коли збірна України з футболу стане чемпіоном чи віцечемпіоном Європи? Тоді, коли її головному тренеру вистачить клепки написати такого листа, а її гравцям вистачить розуму второпати, про що там йдеться.
Пояснюю за пунктами, що саме має дійти до носіїв «футбольної свідомості» нації.
У листі до Англії Гарета Саутгейта я знайшов відповіді на ці прості запитання:
«Це їхня гордість представляти цю країну»! «Ідея представляти «Королеву і країну» завжди була для мене важливою».
Тренер каже про це гравцям перед кожною грою в Англії, бо «справді вірить в це всією душею». Зокрема, він думає про всіх маленьких дітей, які будуть спостерігати за футбольними поєдинками. Що б не трапилось, я просто сподіваюся, що їхні батьки, вчителі та керівники клубів звернуться до них і скажуть: «Дивись. Це спосіб представити свою країну».
«У нас є особлива ідентичність, і це залишається потужним мотиватором.
Ми – незалежні мислителі. Ми висловлюємося з питань, які є для нас важливими, і пишаємось цим. Звісно, кожен має різне уявлення про те, що насправді означає бути англійцем. Що означає гордість. Все починається з дітей, які сидять перед телевізорами…
Для багатьох представників молодого покоління уявлення про англійськість зовсім не схоже на моє. Я розумію, що на цьому острові ми прагнемо як слід захищати свої цінності та традиції, але це не повинно відбуватися за рахунок самоаналізу та прогресу».
Наші гравці є зразками для наслідування, тож і поза межами поля ми повинні визнати вплив, який вони можуть мати на суспільство.
Якщо ми прагнемо кращого суспільства, наші гравці повинні залишатися силою добра. Їхній обов'язок – продовжувати взаємодіяти з громадськістю з таких питань, як рівність, інклюзивність та расова несправедливість. Вони мають використовувати силу свого голосу, щоб допомогти поставити на обговорення ці важливі питання, підвищити рівень обізнаності та освіти. Використати заради того, щоб сучасні маленькі діти не виросли переобтяженими старими настановами та способами мислення.
«Ми рухаємось до набагато толерантнішого та розуміючого суспільства, і я знаю, що наші хлопці будуть великою частиною цього руху».
«Я кажу їм, що коли ви виходите на футбольне поле, у вас є можливість створити моменти, які люди запам’ятають назавжди. Ви – частина досвіду, який твориться у колективній свідомості нашої країни. Коли грає Англія, на карту поставлено набагато більше. Це те, як ми поводимося на полі та поза ним, як об’єднуємо людей, як надихаємо, як створюємо спогади, що тривають понад 90 хвилин».
Повний текст листа Гарета Саутгейта «Дорога Англіє…» можна прочитати тут.
P.S. Ще раз про англійськість. Спорт є спорт. 19-річний Букайо Сака пробивав вирішальний пенальті у післяматчевій «лотереї» фіналу Євро-2020. Не пощастило хлопцеві… Тренер підійшов, щоб його підтримати.
Вас також можуть зацікавити такі матеріали: Чому мова важлива? Навіть у футболі…
Освітній експерт:
Громовий Віктор