Чому вчителі обурюються тестом на порталі «Дія. Цифрова освіта»

Ще у лютому 2020 року Президент України із тодішнім прем’єр-міністром Олексієм Гончаруком презентували проєкт «Дія. Цифрова освіта» – державний освітній вебпортал Osvita.diia.gov.ua. На сьогодні ж вчителі вже мають змогу пройти тест на рівень цифрової грамотності й отримати національний сертифікат.

Проходь Цифрограм. 90 запитань + твоя увага + треки alyona alyona на фоні = національний сертифікат про рівень твоєї цифрової грамотності. Його можна додати до резюме та похизуватися у соцмережах, – йдеться на інтернет-сторінці тесту.

Команда «Всеосвіти» також перевірила рівень своєї цифрової грамотності. Але, як виявилося, у багатьох запитаннях обрати одну правильну відповідь майже неможливо, а частина запитань взагалі не відповідає темі цифрової грамотності.

Це не стосується теми

Індивідуалізація процесу навчання – організація освітнього процесу, за якого вибір способів, прийомів, темпу навчання враховує індивідуальні відмінності учнів, рівень розвитку їхніх здібностей до навчання.

Тобто, у запитанні йдеться не про цифрову грамотність, а про знання щодо організації освітнього процесу.

Медіаграмотність, медійна грамотність (англ. media literacy) – рівень медіакультури, досягнений медіаосвітою, що стосується вміння користуватися інформаційно-комунікативною технікою, виражати себе і спілкуватися за допомогою цих медіазасобів, свідомо сприймати й критично тлумачити інформацію.

Насправді ж, правильних відповідей тут цілих три: поєднання фактів, напівправди та неправди – це так само фейк, дезінформація та пропаганда.

Крім того, у запитанні йдеться про медіаграмотність, а не про цифрову.

У цьому блоці запитується про конкретну компанію та про сертифікати, які видає ця компанія. Тобто, щоб відповісти на запитання, не потрібно володіти навичками цифрової грамотності, достатньо перевірити інформацію про сертифікати.

Правильна відповідь одна… але їх декілька

У наш час, тобто у ХХІ столітті, і дорослі, й діти використовують месенджери як для повідомлення актуальної інформації, так і для надсилання фотографій виконаних робіт, проведення опитування тощо.

Тобто, у цьому запитанні всі відповіді правильні, але обрати потрібно одну.

На сьогодні корисну й актуальну інформацію з будь-якої теми можна розміщувати скрізь. Для пошуку інформації корисними можуть різноманітні  ресурси. До того ж у кожного педагогічного працівника є власні пріоритети, і якщо один знаходить для себе найбільше корисного на сайтах освітніх організацій, сайтах закладів освіти, у блогах, то іншому корисні сайти освітніх онлайн-журналів, спільноти у соціальних мережах, освітні онлайн-платформи.

Тобто, ситуація аналогічна: правильні відповіді всі, а обрати потрібно одну.

Ситуація, описана у запитанні, доволі поширена, але вона не має жодного стосунку до цифрової грамотності. До того ж у запитанні, по суті, немає правильної відповіді. Наприклад:

«Напишете достойний коментар у такому ж стилі». Тобто, допис був гнівний, а коментар має бути у такому ж стилі, тільки достойний?

«Попросите здобувачів освіти написати позитивні коментарі щодо занять». Насамперед не варто «затягувати» здобувачів освіти у конфлікт між батьками й учителями.

«Запросите батьків до себе на заняття з дозволу адміністрації» – щоб ще раз продемонструвати власний стиль викладання?

«Розмістите відео- або фотодокази у коментарях до допису» – докази чого?  «Дивовижного» стилю викладання?

За розповсюдження недостовірної інформації відповідальність несе автор цієї інформації й власник сайту. Власник сайту має право видалити неправдиву інформацію у разі її виявлення.
Детальніше про правові позиції можна почитати тут.

Це доволі короткий список запитань, які або не стосуються цифрової грамотності, або у яких неможливо обрати одну правильну відповідь.

Що ж думають вчителі про цей тест?

Так, проходили з колегами. Прийшли на наступний день на роботу, пообурювалися одне одному, на тому справа й скінчилася. Це виніс мозку... Мовчу про об’єктивність, – написала вчителька української мови та літератури Олена Гридасова.

А от педагогиня Галина Похила написала, що їх у школі змусили проходити цей тест. Запитання, на її думку, були безглуздими.

Окреме запитання про інтерактивну дошку обурило Оксану Федякіну-Іванову, вчительку з Донеччини:

Що мене більше, мабуть, обурило – те, що інтерактивна дошка в нас одна у кабінеті інформатики, а запитання про дошку є у всіх вчителів. Насправді як я можу відповісти «Чому не відображається нічого на екрані дошки й що потрібно зробити?», якщо я навіть не торкалася цієї дошки.

Шановні освітяни, а чи проходили ви цей тест? Якщо так – поділіться враженнями.

Автор: Володимир Алєксєєв