Розвиток сучасної та престижної професійно-технічної освіти – у пріоритеті, – нардепка

Одним з пріоритетних напрямів реформ для нинішньої влади є професійно-технічна освіта. На цьому наголошує голова підкомітету з питань вищої освіти, народна депутатка від «Слуги Народу» Юлія Гришина.

Про те у якому стані наразі перебуває професійно-технічна освіта, чому вона потребує негайного оновлення, що для цього робить влада та яким буде новий закон про професійну освіту, нардепка проінформувала на сайті «Слуга народу».

Нині профтехосвіта в пріоритеті, проте, на жаль, так було не завжди, зазначає народна депутатка:

За останні 15 років кількість закладів профтехосвіти скоротилася майже у півтора раза. Владі не вдалося зберегти теперішню систему профосвіти, не говорячи про її розвиток.

Юлія Гришина підкреслює, що наразі ситуація катастрофічна, адже в країні не вистачає робочих рук. А особливо таких кваліфікованих працівників, які здатні використовувати сучасні техніку і технології.

В Україні професійну освіту заведено вважати непрестижною. У 2017 році, за статистикою МОН, лише 20% українських випускників шкіл обрали профтехосвіту. Натомість у деяких країнах Європи цей показник сягає 70%! – повідомляє Гришина.

Нардепка зазначає, що оскільки у Верховній Раді зареєстровано два законопроєкти, але жоден із них не враховує всіх потреб сучасної профтехосвіти, вони разом з #МОН наразі працюють над узгодженою редакцією нового закону про професійну освіту:

Ми хочемо запропонувати нову модель управління та фінансування системи закладів професійної освіти з регіонального рівня. Також потрібно оновити освітню та соціальну інфраструктури цих закладів, адже нині оновлено лише 6% профтехів.

Юлія Гришина наголошує, що наразі опрацьовано структуру законопроєкту, а також 14 статей, що стосуються питань термінології, державної політики у сфері професійної освіти, системи професійної освіти, забезпечення її доступності та організації освітнього процесу.

Водночас вона додає, що декілька важливих питань залишаються ще невирішеними, зокрема:

1. Розмежування професійної освіти, що регулюватиметься цим законом, та різних видів інших освітніх програм, які можуть належати до формальної та неформальної освіти дорослих, професійного навчання, навчання на робочому місці, професійного розвитку працівників тощо.

2. Розмежування професійної освіти за інтегрованими програмами одночасно зі здобуттям повної загальної середньої освіти та профільної середньої освіти професійного спрямування, яка має здобуватися безпосередньо у закладах професійної освіти.

3. Визначення рівнів професійної освіти. Є варіанти передбачити, що професійна освіта (як окремий рівень освіти) здобувається лише за програмами четвертого рівня Національної рамки кваліфікацій.

4. Відкритим лишається й питання, чи має закон регламентувати діяльність не лише закладів професійної освіти, а й інших суб’єктів освітньої діяльності (зокрема, підприємства). І якщо так, то як саме.

Юля Гришина підкреслює, що цьогоріч місцевим бюджетам з державного виділено 150 млн грн на створення навчально-практичних центрів на базі закладів профосвіти, а це на 50 млн більше, ніж торік:

Центри обладнають сучасною технікою,  за допомогою якої набуватимуть практичні навички майбутні представники різних професій. Громади самі вирішуватимуть, які саме професії потрібні у їхньому регіоні та які з них будуть найбільш затребувані на ринку праці.

До слова, крім поточного року МОН планує: затвердити Стратегію розвитку професійної освіти й до 2023-го, схвалити 45 стандартів профосвіти за конкретними професіями, а також підвищити кваліфікацію 200 викладачів і майстрів виробничого навчання за оновленими програмами.

Сучасна та престижна професійно-технічна освіта – наш пріоритет. І я впевнена, що разом ми не просто відновимо, а й дамо поштовх для її активного розвитку, – наголошує Юлія Гришина.

Нагадаємо, Міністр освіти і науки України Сергій #Шкарлет також зазначав, що питання професійної освіти МОН визначає як одне із ключових своїх завдань.

Вас може зацікавити: В Україні планують створити новий університет, який готуватиме фахівців з кібербезпеки, – Володимир Зеленський