Створення безпечного шкільного простору для ЛГБТ-підлітків

Психологиня Марина Діденко вже не один рік працює з ЛГБТ-людьми і точно знає, з якими проблемами вони стикаються в суспільстві та як це на них впливає. На жаль, досить часто діти, що тільки пізнають себе, стають об’єктами цькувань, а вчителі не знають чим їм допомогти і чи варто це робити, тож спікерка у своєму виступі ділиться практичними інструментами подолання агресії до таких людей та їх підтримки.

За даними досліджень, у будь-якому суспільстві кількість гомосексуальних та бісексуальних громадян становить від 4% до 7%.

Це досить великий відсоток населення, про яке ми, як правило, забуваємо і не хочемо говорити або якось піднімати цю тему, бо нам не зручно або ми просто боїмось, адже з ЛГБТ пов’язано дуже багато міфів.

Міфи про ЛГБТ-підлітків

1. Гомосексуальність — це хвороба, яку потрібно лікувати.

2. ЛГБТ-підлітків не існує.

3. Гомосексуальністю та трансгендерністю можна “заразити”.

4. Демонстрація “гомосексуального способу життя” збільшує кількість ЛГБТ.

5. Сексуальна орієнтація впливає на смаки в одязі, музиці та інші вподобання.

6. Бісексуали — це ті, хто ще не визначився.

Дуже важливо працювати з даними стереотипами та вчити наших вихованців, що ми не можемо, наприклад, за зовнішнім виглядом щось говорити про людину.

Потрібно навчити учнів критичному мисленню, аби вони навчились розуміти, що є фактом, а що міфом.

Безпечний шкільний простір

Більшу частину свого часу діти перебувають в школі, а статистика булінгу в освітньому середовищі зараз досить висока. Більш того, в нас, зазвичай, ніхто не говорить про ЛГБТ-підлітків. Коли ми говоримо про створення безпечного шкільного простору, то це в першу чергу про те, що дитині має бути цікаво і комфортно в середовищі, в якому вона перебуває, бо це має величезний вплив на майбутнє дитини, на вибір її професії, на те, як вона буде розвивати свої пізнавальні чи інтелектуальні здібності. Тому у нас є завдання створити цей простір для всіх дітей, не зважаючи на те, якої вони сексуальної або гендерної ідентичності, національності, релігії або соціального статусу.

Дуже важливо, щоб діти відчували довіру, доброзичливість та толерантність шкільного персоналу до себе не зважаючи на те, представником якої категорії вони є.

Булінг

• Більше третини учнів від 13 до 15 років у світі зазнають або зазнавали булінгу (цькування), і приблизно така ж частка дітей опиняються втягнутими в бійки.

• В Україні майже 90% учнів та учениць, що належать до ЛГБТ-спільноти, піддаються у школі словесному цькуванню, а 54% фізичному булінгу.

• 60% дітей не повідомляли про неприємні інциденти шкільному персоналові, а 55% не розповідали про це батькам.

Спікерка зазначає, що учні, які зазнають цькувань частіше мають прояви депресивних станів та найгірше — підвищений ризик до вчинення самогубства. На жаль, все частіше в процесі булінгу беруть участь і педагоги, інший шкільний персонаж та батьки.

ЛГБТ-підлітки відчувають себе незахищеними в шкільному середовищі, а це впливає на їх психічний стан, академічні здібності, бажання ходити до школи та продовжувати навчання. Саме тому дуже важливо, щоб учні мали змогу звернутись до когось по допомогу, розповісти про свої проблеми, бути почутим.

Як говорити з дітьми про ЛГБТ?

За даними досліджень, які проводила Марина Діденко, наявність хоча б однієї людини в школі, яка нейтрально або позитивно ставиться до ЛГБТ вже сприяє зменшенню наслідків булінгу на таких учнів. Відповідаючи на питання дітей про людей нетрадиційної орієнтації варто говорити дуже чітко і коротко, не вдаючись в подробиці чи якісь свої емоційні реакції, адже ви, як вчителі, маєте бути толерантними та відкритими до всіх учнів, показуючи безоціночне ставлення до дітей незалежно від того, ким вони є.

Що може зробити шкільна адміністрація?

1. У своїх антибулінгових положеннях вказати різні ознаки, за якими може здійснюватись булінг.

2. Навчати шкільного персоналу толерантного ставлення до представників різних груп.

3. Включати в шкільні програми коректну інформацію про представників різних груп.

4. Впроваджувати тематичних вихованих уроків.

Що може зробити вчитель?

1. Не ігноруйте образливі слова або розмови, коли ви їх чуєте.

2. Намагайтесь слухати і чути ваших учнів.

3. Руйнуйте стереотипи разом зі своїми учнями.

4. Втручайтесь.

5. Станьте для учнів джерелом корисної інформації.

6. Розмовляйте з учнями про цінності.

Марина Діденко радить також відвідувати різноманітні тренінги, воркшопи на тему стереотипів та упереджень, переглядати певні фільми, серіали, робити вправи на толерантну взаємодію та спілкування.

Варто пам’ятати про те, що перше, чим ви можете показати свою толерантність — це мовою та словами, які ви використовуєте.

Не бійтесь говорити з учнями про толерантність, і повірте, вони вам за це будуть дуже вдячні.

Для того, щоб дізнатись більше про створення безпечного шкільного простору для ЛГБТ-підлітків переходьте за посиланням та дивіться весь виступ Марини Діденко у третій день марафону — https://vseosvita.ua/marathon/tolerantna-osvita-zaporuka-zdorovoho-suspilstva-3.html