Чому ЛГБТ-підлітки в Україні почувають себе у небезпеці?

Українське суспільство досі залишається середовищем, наповненим стереотипами щодо ЛГБТ спільноти.

У школах по всій країні спостерігається вороже ставлення до ЛГБТ-учнів та учениць, про це свідчить дослідження проведене у 2019 році громадською організацією «Точка опори». Національне дослідження шкільного середовища в Україні здійснювалося у формі онлайн-опитування, до нього залучили 718 учениць та учнів, переважно 9, 10 та 11 класів.

За результатами дослідження:

• 48,7% опитаних у школі почувають себе у небезпеці через свою сексуальну орієнтацію;

• 88,5% ЛГБТ-учнів та учениць зазнавали словесного цькування у школі;

• 50,3% вказали, що чули гомофобні ремарки від учителів та шкільного персоналу;

• 53,5% ЛГБТ-учениць та учнів піддавалися фізичним знущанням (таким, як штовхання чи смикання);

• 47,2% респонденток та респондентів стали жертвами «кібербулінгу»;

• 65,8% ЛГБТ-учениць та учнів, котрі стали жертвами знущань чи нападів, жодного разу не повідомляли про це працівникам та працівницям школи, бо були впевнені, що шкільний персонал не буде втручатися або їхні дії не матимуть ефекту;

• 55,3 % респондентів, що розповіли шкільному персоналові про цькування, рекомендували не звертати на це уваги.

Ще одне дослідження у 2019/20 навчальному році провела ГО «ТЕРГО» – співдружність батьків, які мають ЛГБТ-дітей. В опитуванні взяли участь 1700 дітей.

Під час дослідження шкільного середовища, ми помітили тенденцію, що чіпляє за живе: більшість респондентів проходили опитування потайки – у нічний час, з телефонів. Так, аби ніхто не помітив. Аби не дізнались батьки, не побачили однолітки, – зазначено у дописі організації на їх сторінці у Фейсбук.

За результатами дослідження:

• 44% ЛГБТ-дітей вважають школу небезпечним місцем;

• 59% відчули на собі, що таке булінг;

• 13,2% зазнали фізичних нападів;

• 50% відповіли, що працівники школи ніколи не втручались, почувши гомофобні вислови в їх сторону;

• 6,6% не казали про це нікому вдома.

Обидва дослідження демонструють переважно негативне ставлення до ЛГБТ-учнів у школах. На жаль мало де наявні ресурси ефективної підтримки таких учнів. Навіть якщо до ЛГБТ-дітей толерантно ставляться у школі, більшість учителів не знає, як працювати з такими учнями.

Наталя Кідалова, вчителька в загальноосвітній школі № 23 міста Мелітополь, в інтерв’ю виданню «Українська Правда» розказала, що у неї був випадок, коли дитина після уроку запитала: «Ви знаєте, хто такі ЛГБТ?», «Що ви про них думаєте?». Це було несподівано для Наталі, вона розгубилася, невпевнено уточнила, що саме цікавить учня. «Ну от, щоб ви знали: я належу до них», – відповіла дитина. Вчителька зізналась, що не знала, як діяти та що говорити, однак інтуїтивно відчувала – в такий спосіб до неї звертаються за підтримкою. Все, що змогла відповісти Кідалова в той момент: «Це добре, класно». Після цієї ситуації вона почала досліджувати тему, аби знати, як поводитись у подібних ситуаціях.

Я вважаю, що вчителям варто задуматися над становищем ЛГБТ-підлітків у школах, бо це, в першу чергу, про безпеку конкретних дітей, – зазначила вчителька.

А як відреагували б ви на подібне зізнання учня? Чи готові ви сприяти створенню безпечного шкільного простору для ЛГБТ-підлітків?

Чому толерування нетерпимості зрештою може призвести до булінгу та чому школи воліють замовчувати такі випадки?

Відповіді на ці та багато інших актуальних питань дадуть спікери Віктор Пилипенко, ветеран батальйону «Донбас», Марина Діденко, психологиня та тренерка, та Олена Глоба, засновниця спільноти батьків ЛГБТ-дітей «TERGO» під час онлайн-марафону для педагогічних працівників «Толерантна освіта - запорука здорового суспільства», День 3 «Права ЛГБТ: від ігнорування до булінгу» – 3 березня, початок о 16:40