Вчителька молодших класів Тетяна Здравчева зазначає, що для розвитку мовлення як засобу спілкування необхідний успішний розвиток предметної діяльності у співвідношенні з мовленнєвою діяльністю дорослих в процесі їх спілкування з дитиною.
Таку роботу слід починати з чіткої організації мовного режиму в сім’ї, бо зайве вербальне перевантаження затримує розвиток розуміння зверненого мовлення.
Часто батьки, спонукаючи дитину до комунікації, вербально її переобтяжують. Це може гальмувати дитину і стримувати від контакту. Щоб цього уникнути потрібно звертатись до дитини досить конкретно: «Що ти хочеш?» «Покажи». Запитання до дитини мають бути чіткі, не обтяжені зайвими словами.
Найпростіше, що спонукає дитину до спілкування з дорослим — це задоволення її потреб.
Саме тому педагог може спеціально створювати ситуації, де дитина має щось попросити й сказати добре знайоме їй слово (наприклад, «дай»), що спонукає дорослого задовольнити потребу дитини. Тобто, конкретні слова пов’язані з конкретною ситуацією.
У минулому вебінарі спікерка розповідала про роботу з піктограмами, коли вчитель просить дитину зіставити піктограму з відповідною картинкою, на якій зображена та чи інша дія.
Коли дитина вже добре вміє з цим працювати, ми починаємо створювати короткі фрази.
Наприклад: «Сова летить» (підмет і присудок).
Далі можна формувати прості речення. Педагог дає картинку, на якій намальована якась ситуація. Наприклад, дитині потрібно подивитись та визначити, що робить дівчинка, і вона каже: «Дівчинка несе торт».
Потім можна додавати піктограми кольору та величини і будувати речення таким чином: спочатку ми кладемо істоту (наприклад, рибку), потім питаємо в дитини «Хто це?», «Що вона робить?» і додаємо піктограму-дію (наприклад, «пливе»). Далі ставимо піктограму кольору чи величини і питаємо «Якого кольору рибка?», «Якого вона розміру?»
Наступний етап.
Коли в дитини вже є такі базові знання, можна запропонувати дитині будувати речення із запереченням.
Ми даємо дитині картинку і, наприклад, неправильно розставляємо транспорт (автобус у воду, літак на дорогу, корабель в небо). Тоді просимо дитину описати картинку, розказати, який транспорт як рухається. Спочатку звертаємо увагу на правильні варіанти, далі дитині потрібно виправити помилки, які тут є, використовуючи заперечення.
Наприклад: «Це корабель. Він не летить, а пливе».
Ще один варіант, як можна розширювати мовлення дитини — це вміння порівнювати. Вчителька пропонує порівнювати за такими ознаками:
Величина
Якщо дитина просить іграшку, то ви пропонуєте не той варіант, який би влаштував дитину. Наприклад, даєте їй маленьку машинку замість великої. Дитина протестує, і ви просите дитину: «Тобі дати маленьку?» Дитина має сказати «Ні, не маленьку». Тоді педагог каже: «Ти хочеш велику?» — і дитина відповідає «Так, велику».
Дотик
Дати дитині предмети і попросити порівняти, який цей предмет по відношенню до іншого (м’який, твердий). Наприклад: «Мочалка м’яка як подушка».
Форма
Наприклад: «Мандарина кругла як м’ячик».
Колір
Наприклад: «Банан жовтий як кукурудза».
Окрім того, можна порівнювати за пружністю чи за смаком.
Також спікерка пропонує застосовувати спеціальний тренажер для побудови коротких описів предмету. На ньому по колу розташовані піктограми, які дитині вже гарно відомі. Це піктограми кольору, форми, розміру, ваги та наших сенсорів (запах, слух, дотик, смак, зір). Для старших діток можна ще додавати піктограму матеріалу, з якого зроблений предмет. Таким чином ми починаємо описувати предмет за цими ознаками.
Після того, як це вже добре відпрацьовано, ми відкладаємо тренажер і просимо дитину описати предмет без опори на піктограми.
У ході такої роботи дитина починає відчувати і розуміти, що завдяки мовленню її розуміють, і вона може досягти своєї мети, отримати те, чого бажає.
Для того, щоб дізнатись більше про прийоми роботи над розширенням фрази у дітей з особливими освітніми потребами пропонуємо переглянути вебінар Здравчевої Тетяни за посиланням — https://vseosvita.ua/webinar/prijomi-roboti-nad-rozsirennam-frazi-u-ditej-z-oop-282.html