Їхня зброя — слово: Максим Кривцов, Вікторія Амеліна та інші загиблі письменники отримали державні нагороди посмертно

Вони боронили Україну, обравши зброєю головне, що мали — слово. Дехто з них взяв до рук мікрофона, щоб розповідати світові про горе, а хтось — справжній автомат, щоб відповідати ворогу за усі його злодіяння. У День Соборності загиблі українські митці: Вікторія Амеліна, Володимир Вакуленко, Максим Кривцов та Василь Кухарський, отримали державні нагороди. Посмертно.
Нагороду президент України Володимир Зеленський вручив на знак подяки за захист держави до останнього подиху.

Посмертно нагороди «За заслуги» ІІІ ступеня отримали письменники Вікторія Амеліна, Володимир Вакуленко-К., Максим Кривцов та актор Василь Кухарський.

Вікторія Амеліна

Українська письменниця увійшла у світ літератури у 2014 році. Тоді вийшов її дебютний роман «Синдром листопаду, або Homo Compatiens». Книжку обрали в десятку найкращих прозових видань за версією премії «ЛітАкцент–2014». У 2021 році Вікторія стала лавреаткою літературної Премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського. Того ж року заснувала Нью-Йоркський літературний фестиваль, що відбувався в селищі Нью-Йорк у Бахмутському районі Донецької області.
Перервала фестиваль повномасштабна війна. Проте, Вікторія з самого початку бойових дій виступала з підтримкою ЗСУ, збирала кошти, волонтерила. В червні 2023 авторку відібрали для письменницької резиденції Harriman у Парижі: вона мала там продовжувати роботу над книжкою про свідчення злочинів Росії.

Наприкінці червня 2023 Вікторія перебувала у гуманітарній поїздці в Краматорську й стала жертвою масштабного ракетного удару 27 червня 2023. Лікарі три доби боролися за життя письменниці, але все було марно: вона загинула 1 липня 2023 року.

Володимир Вакуленко-К.

Володимир Вакуленко пройшов довгий шлях до визнання, адже друкуватися він почав ще за часів, коли українська література була в занепаді. З 2003 по 2006 входив у ізюмське літоб'єднання «Крем'янець», а у 2005 був членом констянтинівського літоб'єднання «Прометей». Перша його книга «Монограмота» вийшла у 2008 році. Усього Володимир Вакуленко випустив 13 книг та одним з головних мотивів його творчості була культурна спадщина Харківщини та України, а також дитячі видання.

Після початку повномасштабної війни письменник допомагав ЗСУ та збирав гуманітарну допомогу. Проте у березні 2023 до його рідного села Капітонівка зайшли рашисти. Дізнавшись про українського письменника, вони навідалися до нього з обшуками та забрали книжки, рукописи, фотографії та деякі колекційні видання. Володимира декілька разів ще викликали на допити, а одного разу він вже не повернувся додому. У вересні 2023 року, після деокупації села, українські правоохоронці знайшли місце масового поховання з 400 тілами замордованих людей. Тіло Володимира Вакуленко мало номер 319.

Вікторія Амеліна приїздила додому до письменника, зібрала його твори та знайшла закопані у саду щоденники, де письменник описував щоденні звірства загарбників. Їх вона встигла віддати в друк.

Максим Кривцов

Життя поета Максима Кривцова вже двічі починалося знову. До 2014 року Максим був студентом університету дизайну в Києві, працював над графічними проєктами, серед яких робота в таборі «Строкаті єноти». Революція Гідності розпочала нову главу у житті Максима, адже майже з Майдану він пішов добровольцем на фронт, де воював у складі бригади «Правого сектору». У ті ж роки почав писати прозу та вірші.

Його вірші друкували у збірках «Книга Love 2.0. Любов і війна», «Там, де вдома: 112 віршів про любов та війну», «Колискова 21-го століття Vol. 1: що тебе заколисує?», а пісні на його вірші виконує гурт Yurcash — «Панівна висота», «Він в ЗСУ, вона в ТрО», «Жовтий скотч» — остання стала саундтреком до фільму «Наші котики». У 2023 році Кривцов видав свою довгоочікувану збірку поезій «Вірші з бійниці» — вона була визнана однією з найкращих українських книжок року за версією українського PEN.

Поезія Максима Кривцова звучала у межах проєкту Радіо Промінь «День, якого не повинно бути». На фронті він почав писати роман, який залишився незакінченим, адже 7 січня росія вбила українського поета разом з його рудим котом.

Василь Кухарський

Василь Кухарський із 2008 року грав у «Театрі на Подолі» («Сто тисяч», «Льовушка», «Механічний апельсин», «Ножиці», «Приворотне зілля»). Він також виконав десятки ролей на телебаченні та в кіно.

Кухарський зіграв головну роль у фільмі «Максим Оса: золото Песиголовця» за мотивами українського коміксу про козака Максима Осу. У прокат фільм вийшов у жовтні 2022 року, а на початку 2023-го з'явився на Netflix. У вересні 2023 року Кухарський отримав важкі поранення внаслідок бойових дій. 7 грудня стало відомо, що актор загинув.