Від Міносвіти «сховали» 3 млрд гривень у місцевих бюджетах: чому це неприпустимо та куди спрямують гроші?

Допомога прийшла, звідки не чекали: поки Міносвіти рахувало копійки, які залишилися з бюджету 2023 року, Міністерство фінансів провело власний аудит видатків. Виявилося, що на рахунках місцевих бюджетів накопичилося 3,2 млрд гривень освітніх субвенцій! Про це свідчить інформація Державної казначейської служби станом на 1 листопада. Міністерство фінансів вважає таку ситуацію неприпустимою, повідомила пресслужба відомства. Що ж, відповідаємо на головні питання.

Скільки «поховалося» у місцевих бюджетах?

Загальна сума — 3,2 млрд гривень, вона накопичилася у 1360 місцевих бюджетах, з них:

1. 883,3 млн грн — у 24 обласних бюджетах;

2. 59,7 млн грн — у зведеному бюджеті м. Києва;

3. 1,2 млрд грн — у 369 бюджетах міських територіальних громад;

4. 492,3 млн грн — у 398 бюджетах селищних територіальних громад;

5. 615,3 млн грн — у 568 бюджетах сільських територіальних громад.

Як на проблему відреагували у Мінфіні?

У міністерстві однозначно заявили, що кошти потрібно спрямувати для належної оплати праці вчителів та підвищення їхньої мотивації. 

Мінфін укотре наголошує на тому, що в умовах обмеженості ресурсів, коли кошти державного бюджету насамперед спрямовуються на захист нашої країни, а всі інші соціальні видатки забезпечуються коштом міжнародної допомоги, накопичення та невикористання залишків освітньої субвенції є неприпустимим, — зауважили в установі.

Як освітня субвенція допоможе вчителям?

Річ у тім, що субвенція — це не просто залишки якихось грошей. Це кошти, заощаджені на освітньому процесі з тих, що на рік виділили з державного бюджету. Таким чином, ці гроші належать саме освітянам й витратити їх законним шляхом можна лише на освітні потреби. В першу чергу це поточні проблеми та забезпечення середньої освіти, куди також входить пункт про виплату зарплат.

У яких областях коштів збереглося найбільше?

Рекордсменом заощадливості стала Дніпровщина — тут зберегли 333 млн гривень. Також великі кошти заощадила Одеська область (258,8 млн), Донецька — 224,9 млн, Запорізька — 217,5 млн гривень, Харківська — 214 млн гривень та Київська область 198,1 млн. А от найменші залишки у Чернігівській області — 53,7 млн, Кіровоградській — 55,6 млн гривень та Хмельницькій — 59,2 млн гривень.

Чому такий нерівномірний зріз?

Бачимо, що найбільше грошей змогли заощадити у східних регіонах країни. З ймовірних причин може бути декілька:

• Міжнародна допомога для забезпечення освітнього процесу.

• Переважне дистанційне навчання, що обходиться дешевше, ніж очне.

• Окрім того, у червні 2022 року Рада скасувала обмеження на кількість учнів в класах та тривалість навчального року, що також позитивно відбилося на бюджетах освітніх закладів.

Чи могли б покласти залишки собі в кишеню?

З одного боку ситуація виглядає саме так: залишки від освітньої субвенції Міністерство освіти не бачило, а тому з новим бюджетом на 2024 рік вони стали б «не актуальними» та їх можна було б привласнити. Але на шляху такої корупційної схеми стоїть два факти:

• Перше: щорічний аудит усіх бюджетних субвенцій, який проводить Мінфін (що ми у результаті бачимо).

• Друге: жорсткий дефіцит бюджету в освіті на 2023 рік та рішення Міносвіти, згідно з яким на підтримання освітнього процесу та облаштування укриттів будуть спрямовані усі кошти, які можна буде знайти.

Куди ж спрямують гроші?

Скоріше за все, 3,2 млрд гривень перерахують на будівництво та ремонт укриттів, адже МОН насправді шукає будь-яких спонсорів та кошти для виконання плану. Наразі школи облаштовані укриттями на 87%, проте щоб відремонтувати вже наявні сховища та побудувати нові, потрібно 153 млрд, а з бюджету видадуть у 2024 лише 2,5 млрд. Ще у 2022 році начальник Головного управління загальної, середньої та дошкільної освіти МОН Юрій Кононенко зауважив, що окремої освітньої субвенції для укриттів, скоріше за все, не буде. Адже їх будують разом з ДСНС.

На жаль, укриття, зарплати — це не єдині фінансові проблеми, які спіткають освітян. Раніше ми вже повідомляли про те, на які проєкти та зобовʼязання у Міносвіти не вистачає грошей.