Буденність роботи вчителя

Колишня заступниця директора з НВР Наталія Борисенко опублікувала на сторінці ФБ допис про буденність роботи вчителя. Далі пряма мова.

... Навчальний рік розпочався. Рекомендації, а десь і накази, отримано. Підсумуємо, колеги, що ми маємо робити і як.

Ви ж запаслися машиною часу, чарівною паличкою та трилітровою банкою валеріани?

1. Не перевантажувати учнів.

При цьому виконати програму; підготувати переможців олімпіад, конкурсів від предметних до малюнків чи творів від організаторів-пожежників, банків, ГО та кого тільки заманеться, МАН.

2. Мінімізувати домашні завдання.

При цьому в журналі мають бути поточні оцінки, не менше трьох на тему, не тільки контрольні, бо «накопичування» не скасували навіть для дистанційного; індивідуально «підійти» до кожного учня, а то хтось вчиться в іншій школі, у когось інші проблеми, а хтось «під шумок» просто не вмикає камеру і мовчить цілий рік або взагалі не приєднується до уроків з причини «тому що».

3. Вчасно заповнювати документацію.

2 журнали — це для того, щоб не лінувались, а то «чим ви там на роботі займаєтесь, а зарплату отримуєте». А те, що «сучасні» електронні журнали так «удосконалили», що вони забирають куди більше часу, ніж паперові (ви ж рахували кількість «кліків» — переходів у Хуман, наприклад, під час заповнення 1 уроку???), то, мабуть, тільки «ретрогради» та «деграданти» з-поміж вчителів помітили (обидва чудові компліменти — цитати депутатів, до речі, з-поміж тих, хто опікується освітою).

4. Не ставити негативних оцінок.

Дивись вище, але пам’ятай, вчителе, що то не учень не вчився, то ти не навчив.

5. Здійснити психологічну допомогу.

І що, що вчитель — не психолог? І що, що вчитель так само психотравмований, як і учні? Бо війна не звертає уваги на професію, вік, стать тощо.

6. Дати знання.

Хоч і стверджують, що вчитель тепер — не джерело знань, а має бути ким завгодно, від психолога до двірника, від «серце віддати дітям» до «рок-зірки», але…рейтинг же шкіл не забули оприлюднити, еге ж? А «за кулісами» зараз знаєте, що робиться? Що з тими вчителями, які випустили 11 класи, а особливо тими предметниками, що їх предмети були на НМТ? То поцікавтесь, як маєте знайомих вчителів.

7. Стійко приймати безгрошів’я.

Гроші — то зло. Міністрові ж видніше? А він сказав, що гроші — не мотивація для роботи. Якщо вам не вистачає того, що лишили, забравши години, надбавки, відсотки, поділ на групи, то, мабуть, ви дуже меркантильні й забули, що треба ще і «серце та інший лівер віддати (не пам’ятаю, у кого цю цитату позичила, вибачте)». А якщо вистачає, то не забудьте написати «добровільно» заяву на без збереження днів на 2—3 (якщо пощастило) щомісяця або більше (якщо ще більше пощастило).

8. Підвищувати кваліфікацію безперервно.

По 150 годин на 5 років? Ні. Я не знаю жодного колеги, хто не шукає постійно цікавинки до уроків, не відвідує різноманітні заходи з тих тем, які колезі нагально потрібні. Але! Закон «нормально» так переінакшується на місцях. І постійно списками відправляють педагогів то на один курс, то на інший за ініціативи зверху. А останнім часом і МОН туди ж. І часу готуватись до уроків і, не дай Боже, відпочивати не залишиться взагалі. Мовчу про емоційний стан.

9. Любити школу.

Ви ж любите свою школу? Тоді ви не відмовитесь прийти на суботник. Учні на дистанційці? Ну і що? Зато так гарно стало, красиво, чисто. Адміністрація школи, району, міста буде радіти, коли перевіряти приїде. Круто ж. Ви руки покололи уламками ракети? То наступного разу рукавички з дому візьміть. Та що там вони коштують. Ви вже ноутбук свій користуєте для роботи, і принтер, і інше. А тут за якісь рукавички питаєте. Нема грошей на вчителів, війна ж. Ну і що, що тривога? Ви ж вчителі. Ви безсмертні!